Uncategorized

— Ти з глузду з’їхала, мамо, яке заміжжя перед самими сімдесятьма? — Михайло навіть виделку поклав повз тарілку, просто на вишиту скатертину. У великій кімнаті відразу стало тихо. Тільки в кухні монотонно капав старий кран, який син збирався полагодити ще від Великодня, та все не знаходив часу. За столом сиділи вп’ятьох. Святкували день народження Ганни … Читати далі

— Наталочко, а чому у вас чайник не сучасної марки? — могла ніби між іншим запитати Вікторія, розглядаючи кухню через елегантні окуляри. — Зараз усі нормальні люди ставлять вбудовані системи очищення води. І шпалери у вітальні… ну, для бюджетного ремонту це, мабуть, непогано.  Мій чоловік — дивовижна, турботлива людина, але його близький родич із дружиною … Читати далі

– Завтра я скажу Льоші, ніби Ірина попросила мене більше до них не приходити, і тоді він образиться на неї і ввечері сам заїде до мене! Я зупинилася в передпокої свекрухи, все ще тримаючи в руках скляний салатник. Надія Петрівна забула його у нас після сімейного обіду, а в п’ятницю я була неподалік і вирішила … Читати далі

— Невістку зовсім нерозумну маю, — скаржилася усім свекруха. Сонячне недільне надвечір’я лагідно заливало кухню затишної п’ятиповерхівки в тихому спальному районі міста, де за вікнами мирно зеленіли розлогі старі клени. На плиті у великій емальованій каструлі ледь помітно булькотів ароматний борщ, насичуючи простір теплим запахом свіжої бурякової солодкості, часнику та справжнього домашнього затишку. На дерев’яному … Читати далі

— Шлюб в твої роки? Навіщо тобі це? Ти геть здуріла, щоб на п’ятому десятку чужого мужика на тиждень до хати пускати? Саме так накинулася на мене кума, коли почула, що я надумала заміж виходити. А я просто стояла посеред своєї вилизаної кухні й дивилася на полиці, де стрункими рядами тулилися слоїки з квашеними огірками, … Читати далі

Червневе сонце нещадно припікало асфальт, коли Надія Сергіївна нарешті дісталася приміського селища. Вона все життя не терпіла пасивного сидіння на місці, все кудись бігла, організовувала, тримала у залізному порядку. Усе своє свідоме життя жінка викладала у гімназії, вела уроки фізичного виховання, звикла вимагати від оточення дисципліни, а від себе самої — бездоганної витримки. Вихід на … Читати далі

Той день у затишній двокімнатній квартирі, що розкинулася в одному з мальовничих спальних районів Києва, починався звичним і приємно розміреним чином. За вікнами повільно опускалися вересневі сутінки, огортаючи двір м’яким блакитнуватим серпанком, а повітря наповнювалося прохолодою, яка приносила довгоочікуване полегшення після спекотного дня. На плиті в емальованій каструлі тихенько булькав домашній борщ, наповнюючи кімнату насиченим … Читати далі

Пенсію тітка Таня отримувала готівкою. Вдома вона розкладала гроші на дві купки. Одна – на проживання. Друга, що менша, була для Даші та Дениски. Ці гроші вона клала у конверт і ховала у шафу. Даша, племінниця, донька сестри Каті, дзвонила зазвичай до кінця місяця. Голосок у неї робився тонкий, винний: – Тітко Тань, врятуй до … Читати далі

— А нащо тобі та порожня бабина хата, якщо в нас Мар’янка заміж виходить? Молодим же жити ніде, а в тебе й так усе є! Ці слова прозвучали настільки буденно, ніби йшлося про зайвий мішок картоплі в погребі, а не про житло. Марина сиділа навпроти свекрухи й дивилася, як та спокійно підливає собі в чашку … Читати далі

Михайлу Сергійовичу виповнилося шістдесят шість, коли двері дитячої поліклініки зачинилися за ним востаннє. Він був лікарем старої школи, з пишними сивими вусами, великими теплими долонями та рідкісним хистом заговорювати малюків так, що ті навіть не помічали уколів. Коли звичний світ розпався на дрібні побутові години, Михайло Сергійович втратив ґрунт під ногами. Квартира видавалася йому порожньою … Читати далі