10 Квітня, 2025

Категорія: Uncategorized

На неділю свекруха завжди робила два види вареників: зі звичайною картоплею і картоплею з м’ясом. Звичайну їли ми з нею, а з м’ясом чоловіки
Uncategorized

На неділю свекруха завжди робила два види вареників: зі звичайною картоплею і картоплею з м’ясом. Звичайну їли ми з нею, а з м’ясом чоловіки

Я застала на кухні картину: свекор витягнув з борщу кістку і наминає. Сам. А я тоді й питаю: «А що ми будемо їсти?». Наївна була, вперше в невістках, вперше в такій сім’ї, де найкраще не дітям, а свекрові. А він на мене як глипне: – То я у своїй хаті не маю права поїсти? Далі […]

Read More
Ми обов’язково щось придумаємо, прошу тебе, тільки не поспішай приймати неправильні рішення, – каже мені Михайло. Він проти того, щоб я в свої 67 років ще раз в Італію їхала. Я там була майже 15 років, повернулася всього 2 роки назад, якраз на свій 65-річний ювілей. Тоді і вирішила, що зав’язую із заробітчанством, і хочу хоч трохи пожити в тому, що пристарала. Я собі свій дім гарненько відремонтувала, щоб вже до старості мати спокій – воду в дім провела, зробила велику ванну кімнату, кухню нову, опалення все поміняла, і з легким серцем вже думала просто собі жити – пенсію маю, город є, і ще кілька євро мала відкладених.У мене є єдина дочка, вона зараз в складному становищі, і хоче, щоб я поїхала ще на заробітки
Uncategorized

Ми обов’язково щось придумаємо, прошу тебе, тільки не поспішай приймати неправильні рішення, – каже мені Михайло. Він проти того, щоб я в свої 67 років ще раз в Італію їхала. Я там була майже 15 років, повернулася всього 2 роки назад, якраз на свій 65-річний ювілей. Тоді і вирішила, що зав’язую із заробітчанством, і хочу хоч трохи пожити в тому, що пристарала. Я собі свій дім гарненько відремонтувала, щоб вже до старості мати спокій – воду в дім провела, зробила велику ванну кімнату, кухню нову, опалення все поміняла, і з легким серцем вже думала просто собі жити – пенсію маю, город є, і ще кілька євро мала відкладених.У мене є єдина дочка, вона зараз в складному становищі, і хоче, щоб я поїхала ще на заробітки

– Ми обов’язково щось придумаємо, прошу тебе, тільки не поспішай приймати неправильні рішення, – каже мені Михайло. Він проти того, щоб я в свої 67 років ще раз в Італію їхала. Я там була майже 15 років, повернулася всього 2 роки назад, якраз на свій 65-річний ювілей. Тоді і вирішила, що зав’язую із заробітчанством, і […]

Read More
Тетяна перебирала картоплю, коли подзвонила сестра. – Таню, приїжджай, – тихо сказала Віра. – Батьків не стало. Тетяна лишила всі справи, і помчала у місто. Сестри все організували, провели батьків в останню путь. Після прощання вирішили, що квартира батьків залишиться Вірі. Тетяна поїхала до себе в село. За декілька місяців жінка вирішила відвідати сестру. Тетяна зібрала сумку і вирушила в дорогу. Жінка подзвонила у двері, але ніхто не відкривав, тоді вона відкрила своїм ключем, зайшла в квартиру і застигла від побаченого
Uncategorized

Тетяна перебирала картоплю, коли подзвонила сестра. – Таню, приїжджай, – тихо сказала Віра. – Батьків не стало. Тетяна лишила всі справи, і помчала у місто. Сестри все організували, провели батьків в останню путь. Після прощання вирішили, що квартира батьків залишиться Вірі. Тетяна поїхала до себе в село. За декілька місяців жінка вирішила відвідати сестру. Тетяна зібрала сумку і вирушила в дорогу. Жінка подзвонила у двері, але ніхто не відкривав, тоді вона відкрила своїм ключем, зайшла в квартиру і застигла від побаченого

Як часто буває у житті діти, виховані в одній сім’ї, виростають абсолютно з протилежними характерами та поглядами. Тетяна та Віра – дві сестри росли у благополучній родині в любові та ласці. Спочатку народилася Тетяна, а потім через три роки Віра, батьки дівчат любили, балували, жили для своїх улюблених дочок. Сестрички завжди разом, Таня на правах […]

Read More
Наталя повернулася додому і застала маму та її подругу, які радісно клопоталися на кухні. – А до мене ось, Алла у гості зайшла. Ти не проти? – усміхнулася мама. – Звісно не проти! Тим більше ви таку смакоту приготували, – сказала Наталка, сідаючи до столу. Жінки посиділи, порозмовляли. Раптом Алла, підозріло подивилася на маму Наталки. – Ну що, думаєш, варто їй розповісти? – сказала вона. – Для цього ми і зібралися, – усміхнулася мама. Наталка здивовано дивилася на жінок, нічого не розуміючи
Uncategorized

Наталя повернулася додому і застала маму та її подругу, які радісно клопоталися на кухні. – А до мене ось, Алла у гості зайшла. Ти не проти? – усміхнулася мама. – Звісно не проти! Тим більше ви таку смакоту приготували, – сказала Наталка, сідаючи до столу. Жінки посиділи, порозмовляли. Раптом Алла, підозріло подивилася на маму Наталки. – Ну що, думаєш, варто їй розповісти? – сказала вона. – Для цього ми і зібралися, – усміхнулася мама. Наталка здивовано дивилася на жінок, нічого не розуміючи

– Мамо, тобі треба знайти собі подругу, адже сумно одній, – говорила Наталя матері, помічаючи, як часом тужливо та дивиться у вікно. – Ну що ти, доню, хто вже у моєму віці знаходить нових подруг? – Зітхала у відповідь Ніна Григорівна. – Подруги залишилися там, в селі, в моїй молодості, а тут в місті – […]

Read More
Ганна нетерпляче тупцювала біля входу в продуктовий магазин. Вона чекала свого чоловіка Валерія, поки той розплачувався за покупки. – Ганнусю! – раптом почула вона радісний вигук. – Як же ж я радий тебе бачити! Жінка здригнулася й обернулась на голос. Красивий, гарно одягнений чоловік, весело махав їй рукою… Ганна придивилась до нього й ахнула від здивування OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Uncategorized

Ганна нетерпляче тупцювала біля входу в продуктовий магазин. Вона чекала свого чоловіка Валерія, поки той розплачувався за покупки. – Ганнусю! – раптом почула вона радісний вигук. – Як же ж я радий тебе бачити! Жінка здригнулася й обернулась на голос. Красивий, гарно одягнений чоловік, весело махав їй рукою… Ганна придивилась до нього й ахнула від здивування

Ганна нетерпляче тупцювала біля входу в продуктовий магазин. Вона чекала свого чоловіка Валерія, поки той розплачувався за покупки. -Ганнусю! – раптом почула вона радісний вигук. – Як же ж я радий тебе бачити! Жінка здригнулася й обернулася на голос. Красивий, гарно одягнений чоловік, весело махав їй рукою. Ганна придивилась до нього й ахнула від здивування! […]

Read More
Віра сиділа на дивані перед телевізором. Було вже пізно і вона вже збиралася йти спати. Раптом у двері хтось постукав. – Хто ж це може бути?! – здивувалась вона. – Ще й в такий час… Віра поспішила в коридор, відкрила двері й ахнула. В кімнату зайшов її друг Микола, а з ним ще якийсь незнайомий чоловік. Микола посміхався. – Люба моя, Віро, – почав він. – Не дивуйся! Настав час тобі все пояснити! Це мій найкращий друг Олександр. Одним словом, ти допомогла мені в одній справі. Віра рота розкрила від здивування
Uncategorized

Віра сиділа на дивані перед телевізором. Було вже пізно і вона вже збиралася йти спати. Раптом у двері хтось постукав. – Хто ж це може бути?! – здивувалась вона. – Ще й в такий час… Віра поспішила в коридор, відкрила двері й ахнула. В кімнату зайшов її друг Микола, а з ним ще якийсь незнайомий чоловік. Микола посміхався. – Люба моя, Віро, – почав він. – Не дивуйся! Настав час тобі все пояснити! Це мій найкращий друг Олександр. Одним словом, ти допомогла мені в одній справі. Віра рота розкрила від здивування

Був гарний теплий вечір. Легкий бриз з моря хвилював пальмове листя, і воно про щось тихо шепотіло між собою… Віра гуляла вздовж набережної, дихала корисним морським повітрям. Вона приїхала сюди на два тижні і дуже сумувала. -Ось уже тиждень пролетів, – думала вона. – А ніхто навіть не глянув у мій бік! Жоден чоловік не […]

Read More
Олена влаштувалася доглядальницею в своєї сусідки, бабусі Віри. Вона зайшла, як завжди вранці до Віри, приготувати сніданок, і прибрати в квартирі. – Оленко, підійди, – гукнула бабуся Віра. Олена витерла руки і зайшла в кімнату. – Мене скоро не стане, – раптом почала старенька. – І я маю тобі дещо передати. Віра встала з ліжка і підійшла до старої шафи,  відсунула одяг і вказала на ще одні дверцята в задній стінці. – Ось, дивись, – сказала Віра. Олена підійшла, заглянула всередину і ахнула
Uncategorized

Олена влаштувалася доглядальницею в своєї сусідки, бабусі Віри. Вона зайшла, як завжди вранці до Віри, приготувати сніданок, і прибрати в квартирі. – Оленко, підійди, – гукнула бабуся Віра. Олена витерла руки і зайшла в кімнату. – Мене скоро не стане, – раптом почала старенька. – І я маю тобі дещо передати. Віра встала з ліжка і підійшла до старої шафи,  відсунула одяг і вказала на ще одні дверцята в задній стінці. – Ось, дивись, – сказала Віра. Олена підійшла, заглянула всередину і ахнула

Кажуть, стара людина відчуває, коли приходить її кінець. От і Віра Сергіївна відчула, їй вже вісімдесят два. Віра дуже переживала, адже в неї нікого з родичів на цьому світі вже не лишилося. Особливо переживала через те, що все нажите з собою не візьмеш. А нажито було, ох як багато! Тоді на початку дев’яностих вона була […]

Read More
В суботу Олег вирішив з’їздити до батьків. – Наталю, я в село з’їжджу, мама просила банки привезди. Поїдеш зі мною? – запитав він. – Ні. У мене повно справ, – відповіла дружина. Олег швидко зібрався, склав банки, і поїхав. Чоловік повернувся пізно ввечері. – Ну що? Як мама?! – зустріла його в коридорі дружина. – Все добре, привіт передавала, – усміхнувся він. – Не прикидайся. Я все знаю! – раптом вигукнула Наталка. Олег здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи
Uncategorized

В суботу Олег вирішив з’їздити до батьків. – Наталю, я в село з’їжджу, мама просила банки привезди. Поїдеш зі мною? – запитав він. – Ні. У мене повно справ, – відповіла дружина. Олег швидко зібрався, склав банки, і поїхав. Чоловік повернувся пізно ввечері. – Ну що? Як мама?! – зустріла його в коридорі дружина. – Все добре, привіт передавала, – усміхнувся він. – Не прикидайся. Я все знаю! – раптом вигукнула Наталка. Олег здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

– Іди вечеряти! – гукнула з кухні Наталя. Нарешті! Олег сильно зголоднів і не міг дочекатися, коли вже можна буде їсти. Зі своєї кімнати визирнув Денис. – Мамо, я теж можу йти їсти? – уточнив син. – І ти теж, звісно, – відповіла Наталя, гуркочучи тарілками та вилками. Олег швидко помив руки і поспішив за […]

Read More
Ігор повернувся з роботи. – Кохана , я вдома, – гукнув він. – Вечеря вже на столі, – відповіла дружина. Ігор зайшов на кухню повечеряв. – Ну що, почнемо сьогодні ремонт? – запропонував чоловік. – Я тільки за, – усміхнулась Тетяна. Подружжя взялося за справу. За роботою вони не помітили, як до воріт під’їхала машина та почала сигналити. – Ти когось чекаєш? – здивувалася Тетяна. – Ні, – відповів Ігор і вийшов на подвір’я. Раптом з темряви з’явилося два силуети. Ігор придивився і застиг. – Тільки цього не вистачало, – тільки й подумав він
Uncategorized

Ігор повернувся з роботи. – Кохана , я вдома, – гукнув він. – Вечеря вже на столі, – відповіла дружина. Ігор зайшов на кухню повечеряв. – Ну що, почнемо сьогодні ремонт? – запропонував чоловік. – Я тільки за, – усміхнулась Тетяна. Подружжя взялося за справу. За роботою вони не помітили, як до воріт під’їхала машина та почала сигналити. – Ти когось чекаєш? – здивувалася Тетяна. – Ні, – відповів Ігор і вийшов на подвір’я. Раптом з темряви з’явилося два силуети. Ігор придивився і застиг. – Тільки цього не вистачало, – тільки й подумав він

Таня та Ігор давно планували ремонт у своєму сільському будинку. Будинок їм дістався від бабусі Тані. Із роботою в місті у Ігоря не ладналося. Вирішили переїхати, тим паче й житла свого в місті не було. Втрачати по суті нема чого. Батько Тетяни допоміг зятю з роботою. Ну, а Таня сама знайшла. Рік прожили у будинку, […]

Read More
Олена закривала чергову банку огірочків, як раптом жінці здалося, що на неї хтось дивиться, потім ніби підлога рипнула, та двері в кімнату прочинилися. – Протяг мабуть. Потрібно подивитися, може Павло з роботи приїхав і ворота відчиняв, – подумала Олена. Вийшла – на подвір’ї нікого. Виглянула за хвіртку, і застигла на місці. Вдалині, в самому кінці їх вулички Олена помітила знайомий силует. – Ну, не може ж цього бути! – тільки й вигукнула вона
Uncategorized

Олена закривала чергову банку огірочків, як раптом жінці здалося, що на неї хтось дивиться, потім ніби підлога рипнула, та двері в кімнату прочинилися. – Протяг мабуть. Потрібно подивитися, може Павло з роботи приїхав і ворота відчиняв, – подумала Олена. Вийшла – на подвір’ї нікого. Виглянула за хвіртку, і застигла на місці. Вдалині, в самому кінці їх вулички Олена помітила знайомий силует. – Ну, не може ж цього бути! – тільки й вигукнула вона

Олена закривала огірки, а думки її скакали з одного на інше. Треба покласти якнайменше солі в розсіл. Павло любить картоплю з солоними огірками, але солі багато йому не можна. У вихідні діти та онуки будуть, малосольних спробують, мають же просолитися. Раптом Олені здалося, що на неї хтось дивиться, потім ніби підлога рипнула, та двері в […]

Read More