Категорія Uncategorized
— Дядю, будь ласка… візьміть мою сестричку. Вона зовсім голодна… Цей тихий, сповнений розпачу голос, що пробився крізь шум вулиці, застав Ігоря зненацька. Він поспішав — ні, він буквально мчав, ніби за ним гнався невидимий ворог. Час підтискав: мільйони доларів… Продовжити читання →
“– Подарував квартиру? – Перепитала дружина. – Ту саму, двокімнатну на Лобановського? – Ну, так. Тепер у сина є власне житло. Більше не винайматиме цю дорогу студію Валентина, зручно влаштувавшись на дивані, сплачувала рахунки за комунальні послуги. Електрика, газ, квартплата… Продовжити читання →
– У неї що, вітрянка?! Ви збожеволіли? Я ж при надії! – Та не бійся! У неї вже третій день, як температури немає. Лікар сказала, що вона вже не заразна. Аня стояла на порозі вітальні. Вона зробила кілька кроків назад,… Продовжити читання →
“– Не кажи нісенітниці, Андрію! Краще вибирай: або сім’я – дружина та дочка, – або мати! На всіх твоїх грошей не вистачає Світлана колихала маленьку Дашу на руках, коли помітила, що чоловік знову сидить у телефоні з якимсь винним виразом… Продовжити читання →
Дід Петро сумував на лавці. Все своє життя віддав дітям, а вони навіть забули привітати його з днем народження. -Та де їм, сини працюють в місті, дружини, діти, де їм до старого, – заспокоював себе він. А в самого тяжко… Продовжити читання →
“– Мамо, ти ж розумієш, що мені з дітьми складніше, ніж тобі одній! – Ти думаєш, у моєму віці на лоджії простіше? Аріно, ти вижила мене з власного будинку. Досить! Ніна розкладала на лоджії розкладачку, коли з кімнати долинув дитячий… Продовжити читання →
“– Візьміть мене! Я доброю донькою буду, обіцяю! – У тебе ж є тітка, Марійко… Тітка каже, мене в дитячий будинок відправлять, вона більше не може – Олено, до тебе прийшли! – Сусідка по гуртожитку висунулася з-за дверей і, як… Продовжити читання →
-Ніно, я зараз одній старенькій допоміг, вона на другому поверсі живе. Іде, така, вся захекана з сумкою… Я їй сумку заніс у квартиру. Познайомились, її Наталя Степанівна звуть. А що у нас на вечерю? -Руки мій і до столу, –… Продовжити читання →
– Як же ти дістав! Ненавиджу! – Ірина вискочила з машини, щосили гримнувши дверима. – Не пробачу! Ніколи! – полетіло їй услід. З самого ранку настрій у подружжя був огидним. Ігор розсіяно збирався на роботу, не звертаючи уваги на набридле… Продовжити читання →
“– Ти що? Ми вже десять років одружені! Яка коханка? Мені й тебе вистачає! Валентина нічого не могла з собою вдіяти. Вона немов шкірою відчувала, що чоловік їй зраджує. Вона переживала від невизначеності. Якось навіть наважилася відверто з ним поговорити…. Продовжити читання →