— О, Оленочко, а чим це у нас так тхне? Невже знову та сочевиця? — цей голос розрізав ранкову тишу квартири, як іржава пилка. Олена навіть не здригнулася. Вона вже навчилася впізнавати ці кроки ще до того, як ключ повертався у замку. Тамара Петрівна, її свекруха, завжди заходила без дзвінка — впевнено, наче ревізор на […]
– У сенсі анульовано? – він ступив до Даші. – Ти скасувала квитки? Ми ж завтра виїжджаємо! – Це не я! – Даша тицьнула пальцем у Ганну. – Це вона влізла в мій обліковий запис
На екрані ноутбука, який Даша безтурботно залишила відкритим на кухонному столі, світилася сторінка бронювання: рейс Жешув – Тенеріфе успішно сплачено, пасажири – Дар’я Шевчук та Ігор Ковальов. В той самий час з ванної долинув голос самої Даші. Вона просила Ганну терміново замовити доставку продуктів, скаржачись, що на банківській карті залишилося рівно дві гривні на проїзд […]
– Я не спадкоємець, платити за борги вашої родини не збираюся. Мене це взагалі не стосується, – сказала дружина
– Я не спадкоємець, платити за борги вашої родини не збираюся. Мене це взагалі не стосується, – сказала дружина. Телефон задзвонив. Руки його були в мазуті – він щойно підчепив пружину під днищем і не міг одразу випрямитися. Протер долоні об стару ганчірку, потягнувся до трубки, але не встиг. Гудки стихли. Він витер руки як […]
Тоня довго вагалася, чи варто виходити заміж вдруге. Їй було вже 50, і думка про нове сімейне життя лякала. З першим чоловіком Антоніна розлучилася 7 років тому, і загалом її не лякала самотність.
Тоня довго вагалася, чи варто виходити заміж вдруге. Їй було вже 50, і думка про нове сімейне життя лякала. З першим чоловіком Антоніна розлучилася 7 років тому, і загалом її не лякала самотність. Вона звикла до самостійності: сама вирішувала, що приготувати на вечерю, коли лягати спати, які шоу дивитися, могла спонтанно поїхати на вихідні до […]
– Нехай твій колишній аліменти збільшить, або зверху додасть! Адже це його обов’язок – утримувати свою дитину. Досить мого Пашу експлуатувати, – заявила свекруха
– А скільки тобі колишній аліментів платить? Тетяна похлинулася чаєм. Питання прилетіло, як сніжок в обличчя посеред літа. Начебто нічого страшного, а все одно неприємно. Галина Петрівна сиділа навпроти й дивилася вичікувально. На столі між ними остигав пиріг, який Тетяна спекла спеціально до приходу свекрухи. Яблучний. Галина Петрівна любила яблучний. Хоча зараз це здавалося зовсім […]
Олег доїв котлету, акуратно забрав з тарілки залишки пюре і подивився на дружину.
Олег доїв котлету, акуратно забрав з тарілки залишки пюре і подивився на дружину. Марія сьогодні була в чудовому настрої і навіть щось наспівувала, домиваючи посуд. -Доїв? – запитала вона, обернувшись. – Давай тарілку! Олег простяг тарілку і гірко зітхнув. -Марічко, – сказав він. – Може, все ж таки не підеш, га? -Що ти сказав? – […]
Телефон заверещав якраз у той момент, коли я розбивала в миску яйце. На екрані висвітлилося «Зовиця Таня», і перед тим, як відповісти на дзвінок, я забарилася.
Цього суботнього ранку я затіяла шарлотку. Тому що осінь, й хотілося чогось теплого та простого. Та й тому, що Руслан любив, коли в хаті пахне випічкою. Телефон заверещав якраз у той момент, коли я розбивала в миску яйце. На екрані висвітлилося «Зовиця Таня», і перед тим, як відповісти на дзвінок, я забарилася. Тому що дзвінок […]
Дзвінок від матері пролунав не вчасно: Ганна збиралася на роботу і шукала у шафі білу блузку.
Дзвінок від матері пролунав не вчасно: Ганна збиралася на роботу і шукала у шафі білу блузку. – Так, мамо, слухаю тебе. Тільки давай швидко, я спізнюся. – Як я дзвоню, ти завжди кудись спізнюєшся! Ніколи в тебе на матір немає часу! Аня зітхнула. Вона однією рукою тримала телефон, іншою намагалася зняти з плічок знайдену блузку. […]
– Тобто ви пропонуєте, щоб я просто подарувала вам свою дачу? – Знову запитала я. Ніздрі свекрухи раптом роздулися. – Так! – гаркнула вона. – На мою думку, це буде чудова компенсація за те, що я тебе тут, на своїй території, терплю вже три роки!
– Подаруй мені дачу! – усміхнулася свекруха. – Якщо не погодишся, я буду змушена вживати заходів! Не встигла відповісти, як подав голос чоловік. – Мамо, – сказав Костя, – мамо, заспокойся. Ми все вирішимо. – Все вирішимо, все вирішимо… – пробурчала Раїса Павлівна. – Нічого ви не вирішите! Чоловік запитливо глянув на мене, я знизала […]
– Ігорю, – сказала я, – це ж не будинок. Це… сарай! Він нахабно посміхнувся – Аню, – зять уперше назвав мене просто на ім’я, без по батькові, – все, документи підписані. Обмін зареєстровано. Це тепер ваша власність
– Переїдь у село, – сказала дочка, – а ця квартира нам залишиться. Так буде найкраще для всіх. Я в цей момент розливала по кухлях чай. Моя рука здригнулася, і заварка пролилася на стіл. – Там гарне селище, – подав голос Ігор, зять мій ненаглядний. – Тихо, спокійно. Вам добре там житиметься, правда. Там і […]