Uncategorized

— Денисе, сонечко, — лагідно покликала я, дивлячись на футболку, яку він щойно зняв і чомусь повісив назад до шафи до чистих речей. — Ти ж носив цю футболку цілий вчорашній день, чому ти її не кинеш у кошик для брудних речей? Вона ж тепер змішається з чистими. Хто б міг подумати, що через рік … Читати далі

— Який ще мотлох, Като?! Це наш родинний дім! Ти взагалі розумієш, що робиш? На якій підставі ти возиш сюди якихось чужих людей і плануєш продаж без згоди всіх законних співвласників?!  Хто б міг подумати, що старий дачний будиночок моїх дідуся та бабусі перетвориться на арену справжньої юридичної та емоційної битви між двома родичами? Моя … Читати далі

— Мамо, тату, збирайтеся, завтра вранці ми їдемо вибирати весільну сукню, бо я погодилася переїхати до чоловіка, з яким познайомилася в черзі до каси на заправці. Двадцятитрирічна Мар’яна промовила це абсолютно буденним тоном, навіть не відвівши погляду від свого чаю. Вона акуратно помішувала ложечкою цукор, ніби щойно оголосила прогноз погоди на завтрашній вечір. У невеликій … Читати далі

Батько пішов із сім’ї, коли Поліні був рік. Поліна його не пам’ятала й не знала. Старшій сестрі Ліді пощастило більше, якщо можна так сказати, вона виховувалась батьком до семи років. Коли він пішов, Ліда дуже сильно переживала. Батька вона любила. Чоловік він був добрий, навіть коли не просихав. А не просихав він дедалі частіше. Мати … Читати далі

— Мамо, не переживай, на її рахунку грошей вистачить на все. Зачекаємо тиждень-два, поки їй капне квартальна надбавка за проєкт, і почнемо замовляти матеріали. А поки що хай думає, що ми разом складаємо на власне житло. Голос чоловіка долинав із кухні абсолютно спокійно. Він розмовляв так буденно, ніби замовляв доставку піци, а не розпоряджався моєю … Читати далі

— Софіє, виручи до зарплати, будь ласка! — благально попросила зовиця Марина. — Пральна машина раптом потекла, майстер назвав таку шалену суму за ремонт, що простіше вже нову купувати. У мене до кінця місяця в гаманці зовсім порожньо, звернутися більше ні до кого на світі. Я працюю звичайним доглядачем у художньому музеї нашого міста. Зарплата … Читати далі

— Ти бачила, які квіти Юля вибрала для залу?! — різко почала Олена, підвищуючи голос. — Звичайні білі троянди! Ну просто смак провінційної провінції! Гроші лише викидають на вітер. Хоча чого ще чекати від людей, які звикли жити за батьківський рахунок?  Весілля Дениса та Юлі мало стати найщасливішим днем нашої родини за останні кілька років. … Читати далі

— Скидай взуття на ґанку й не вештайся по хаті, у мене тут якраз маска на обличчі підсихає, пилюки не треба! Галина завмерла біля вхідних дверей із робочою сумкою на плечі. У коридорі було не продихнути. Вздовж стін височіли коробки з-під побутової техніки, зв’язані шпагатом клунки, мішки з одягом і кілька чужих валіз. Біля порога … Читати далі

Сніп рудих колючих іскор хльоснув по торішному малиннику. Метал вискнув, захлинувся і замовк. Кована стулка хвіртки зі скреготом зірвалася з верхнього навісу і впала в сиру колію. Над поваленим залізом височів сват Анатолій. З-під насунутої кепки блищало чоло, а за вухом стирчав товстий гранований олівець. У руках чоловік тримав важку кутову шліфувальну машину з широким … Читати далі

— Маріє Іванівно, я ваші філіжанки з розписом переставила на саму верхню полицю, куди й рукою ледь дотягнешся, а на їхнє місце поставила наші з Романом горнятка — яскраві, з сучасними принтами. Так же набагато зручніше і практичніше, скажіть адже так? — Вікторія посміхнулася своєю бездоганною, випещеною голлівудською посмішкою і з показною легкістю витерла лаковану … Читати далі