Uncategorized

Наприкінці жовтня, пізно ввечері, Лариса вовтузилася біля плити, коли чоловік зайшов на кухню з таким виглядом, ніби зібрався озвучити указ президента. У руці телефон, очі в підлогу, в голосі заготовлена ​​сувора м’якість. – Ларо, треба поговорити. Вона вимкнула газ під картоплею. У хаті пахло смаженою цибулею і відчувалося, що зараз почнеться скандал. Їй було тридцять … Читати далі

Маргарита Степанівна несамовито терла тарілку. Стара губка вже давно перестала видавати пухнасту піну, що пахла дешевим хімічним апельсином, але жінка не помічала цього. Її думки були далеко — там, де залізничні колії розрізають простір, ведучи до великого міста, де вже шість років зникала її єдина донька, Вікторія. Різкий звук розбитої порцеляни повернув її до реальності. … Читати далі

— Мамо, не треба мені той светр… — Оля зітхнула, навіть не обертаючись. — Я вже не маленька. Ганна Іванівна стояла посеред кімнати, тримаючи в руках акуратно складену річ. Сірий, трохи грубуватий светр. Вона зв’язала його сама. Як і завжди. — Я ж просто… щоб тобі тепло було, — тихо сказала вона. — Мені і … Читати далі

Коли Збройні сили України відпустили Андрія у коротку відпустку, він не відчув радості. Не тому, що не хотів додому. Просто він уже не знав, де той дім. Дорога тягнулася довго. Вагон тремтів, люди навколо говорили пошепки, а він сидів біля вікна і тримав на руках немовля. Дівчинку. Вона спала, тихо сопучи, притиснувшись до його грудей, … Читати далі

Вінниця зустріла листопад густим молочним туманом, що повільно сповзав з берегів Південного Бугу, огортаючи шпилі соборів та затишні кав’ярні на Соборній. У квартирі Оксани пахло свіжомеленою кавою та корицею — це був її маленький ритуал, хвилина спокою перед робочим днем. Але спокій тривав недовго. — Оксано, ну будь людиною, поясни мені — навіщо тобі самій … Читати далі

Сергій сказав це за вечерею у травні – радісно, ​​як хорошу новину. – Іро, я покликав на червень маму. На місяць! У липні Свєтка з хлопцями приїде на два тижні. Віктор каже, у серпні теж заїдуть. Добре буде, так? Ірина розгублено дивилася на чоловіка. Добре? Для нього – так! Він приїде в п’ятницю ввечері, хильне … Читати далі

Ця історія бере свій початок у мальовничому містечку Заліщики, що на Тернопільщині. Це унікальне місце, де могутній Дністер огинає суходіл, створюючи казковий півострів. Тут повітря пахне річковою прохолодою та стиглими помідорами, а життя тече неспішно, наче вода в каньйоні. Проте навіть у такому райському куточку людські долі часом заплутуються у вузли, які неможливо розрубати без … Читати далі

У той вечір у затишному селищі Путила, що розкинулося серед величних Карпатських гір, повітря було насичене запахом хвої та диму з комина. У будинку Марії пахло по-домашньому: смаженою картоплею з грибами, дитячим шампунем і трохи — гіркими ліками від тиску, які останнім часом дедалі частіше з’являлися на кухонному столі. Шестирічна Софійка сиділа на табуретці, зосереджено … Читати далі

Коли я з’явилася на світ, мої батьки самі були майже діти: мамі 17 років, а татові 18. Жили ми неблагополучно: батьки віддавали мене до бабусь і дідусів, так як вони постійно займалися з’ясовуванням стосунків. Ніхто за мною особливо не дивився, не виховував, як могла, так і виживала. Коли я пішла з дому в гуртожиток і … Читати далі

Я все пам’ятаю, як мама кричала, як зібралися сусідки, плакали, як замовк мамин голос… Чому не викликали лікарів, не відвезли маму до лікарні? Досі не можу цього збагнути. Чому? Можливо далеко було до селища? Дороги замело? Я так і не знаю досі, чи була ж якась причина? Мами не стало під час пологів, залишивши нас … Читати далі