Uncategorized – Сторінка 7

Моїй свекрусі лише 60 років. Нещодавно вона нас всіх ошелешила – вирішила при житті спадщину між дітьми розділити, щоб було по справедливості. Вона попросила, щоб ми приїхали до неї. Її спадщина – будинок на окраїні міста, в якому всі вони зараз живуть, і дача. Знаючи свою свекруху, я розуміла, що затіяла все це вона не з проста. Тому я спочатку взагалі не хотіла їхати. Та чоловік наполіг – йому було цікаво, що знову придумала його мати

З першого ж нашого знайомства з свекрухою стало зрозуміло, що під одним дахом ми жити не зможемо. Я їй відразу не сподобалася, бо відмовилася їй прислуговувати. І не тільки їй – свекруха вважала, що коли я прийду до неї жити,… Продовжити читання →

16 Квітня, 2025 0

– Що ж сьогодні на вечерю приготувати? – думала Лариса, неспішно повертаючись з роботи. Через півгодини вона була вже біля дверей своєї квартири. Лариса відкрила двері своїм ключем. Чоловіка та доньки вдома ще не було. Лариса переодягнулася, пішла на кухню і стала готувати вечерю. Коли все було готово, жінка глянула на годинник. – Дивно. Віктор зазвичай у цей час вже вдома, – подумала вона. Чоловік не повернувся і за годину. Лариса вже почала хвилюватися, як раптом почула дзвінок телефону. Жінка прийняла виклик, в слухавці хтось щось сказав і з очей Лариси ринули сльози

– Що ж сьогодні на вечерю приготувати? – думала Лариса, повертаючись додому по занесеному снігом тротуару. – Хочеться чогось смачненького. Хоча каструля із супом, звареним з вечора, стоїть у холодильнику, думка про нього далеко не тішить. Жінка неспішно поверталася з… Продовжити читання →

16 Квітня, 2025 0

Віка стояла в молочному відділі. Вона гарно вдяглася, бо ще мала зайти на співбесіду. Нарешті вона вибрала молоко і тут чоловічий голос, прямо під вухом запитав: – Сьогоднішнє? Від несподіванки Віка впустила пакет і бризки потрапили їй на одяг. – Ну все, тепер на роботу точно не візьмуть, – подумала дівчина

Віка стояла біля молочного відділу, вибираючи молоко подешевше. З минулої роботи вона звільнилася, а на нову ще не влаштувалася. Сьогодні їй треба було на співбесіду і вона причепурилася для цього випадку. Нарешті вона вибрала молоко і тут гучний голос прямо… Продовжити читання →

16 Квітня, 2025 0

Я її віддала назад в дитбудинок, адже вона мені була непотрібна. Це була лише часткова правда, бо я просто втомилася від того, що твою любов не приймають.

Мені було сорок років, коли я наважилася усиновити дівчинку, Юля мені одразу нагадала мене в дитинстві, схожі риси, а сама вона була гарна, тільки не усміхалася. – Ви маєте розуміти, що дитині потрібен буде догляд і робота з психологом. –… Продовжити читання →

16 Квітня, 2025 0

Моя мама саме із заробітків повернулась, тож я із чоловіком знову прийшла до неї на розмову. Ми думали. що цього разу вона дивлячись на нашу ситуацію, все ж розтане і виправить усе, але мама нас і на поріг не пустила

Моя мама саме із заробітків повернулась, тож я із чоловіком знову прийшла до неї на розмову. Ми думали. що цього разу вона дивлячись на нашу ситуацію, все ж розтане і виправить усе, але мама нас і на поріг не пустила…. Продовжити читання →

16 Квітня, 2025 0

Ірина народила малюка. Одразу зателефонувала до чоловіка. Слухавку ніхто не брав. Подзвонила своїй матері. – Мамо, ти знову бабуся. Все добре. А ти не знаєш, де Андрій? – сказала вона. – Андрій поїхав до матері. У них щось там сталося, – пояснила мама. Із пологового її забирала мама. За тиждень з’явився Андрій. – Що там в твоїх батьків сталося? – одразу запитала Ірина. – В батьків? Вони розлучаються. Вже роз’їхалися. І все через тебе, – спокійно сказав Андрій. – Через мене? Що ти таке кажеш? – Ірина здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Ірина народила малюка. Хлопчик. Першій дівчинці вже п’ять років. Одразу зателефонувала до чоловіка. Але слухавку ніхто не брав. Подзвонила своїй матері. – Мамочко, ти знову бабуся. Онук у тебе. Все добре. А ти не знаєш, де Андрій? Трубку не бере…. Продовжити читання →

16 Квітня, 2025 0

Тамара повернулась жити у рідне село. Діти купили їй на ювілей пів будинку. – Мамо, тобі подобається? – запитав її син Євген. – Мене все влаштовує! – сказала Тамара. Вона пройшлася по селу, познайомилася з сусідами. Вони сказали, що самі міські, а тут живе їх дід. Коли приїхав дід-сусід, Тамара побачила його здалеку – сива борода, кепка на голові… Чоловік став біля паркану, довго дивився на Тамару, як та клопочеться на подвір’ї, і раптом гукнув її: – Тамарко, це ти, чи що?! Тамара підійшла до паркану, глянула на дідуся й застигла, нічого не розуміючи

Подарунок на ювілей від дітей був очікуваним – на святкуванні вони Тамарі подарували ключі від будинку. Ну точніше – від половини будинку у рідному селі. Тамара вже давно хотіла поїхати в якесь село, щоб не заважати дітям в квартирі. Ні–ні,… Продовжити читання →

15 Квітня, 2025 0

Ганна варила суп з фрикадельками, коли в двері подзвонили. Жінка накрила каструльку кришкою і пішла відкривати. На порозі стояла її майбутня свекруха. – Здрастуйте, Ганно, я мама Сашка, – з порога заявила Марина, як тільки двері відчинилися. – А Сашка немає, – відповіла Ганна. – А я не до нього. Я до тебе пришоа! – заявила свекруха. – До мене? – здивувалася жінка. – Так. Я хочу вибачення попросити у тебе! Ти вже на мене не ображайся! Я так завинила перед тобою! – раптом сказала Марина. – Вибачення? За що? Що ви зробили? – Ганна здивовано дивилася на свекруху, нічого не розуміючи

– Стоп, – сказала собі Марина. – Жінок у твого сина може бути багато, а дитина таки в тебе одна! – Мамо, ну що ти засмучуєшся! Я вже дорослий і сам можу відповідати за свою поведінку! – не витримував Сашко…. Продовжити читання →

15 Квітня, 2025 0

Ліда зібрала речі свого чоловіка Віктора і після цього подзвонила йому. – Ну, чого ти дзвониш, – сердито відповів Віктор. – Я ж сказав, що в мене відрядження на три дні. Вдома буду завтра. Не зрозуміло, чи що? – Значить так, – відповіла Ліда. – Слухай мене уважно. У моєму домі ти більше не з’явишся! – Я не зрозумів, – здивувався Віктор. – Ти взагалі, чи що? – Твої речі я відвезла на вокзал, – раптом сказала Ліда. – Слухай, завтра я повернуся і ми… – почав Віктор. – Квитанцію від камери схову візьмеш у поштовій скриньці! Віктор не розумів, що відбувається

Ліда не стала чекати повернення чоловіка з чергового візиту до коханки. Вона зібрала його речі, відвезла на вокзал і віднесла їх в камеру схову. І лише після цього подзвонила йому. – Ну, чого ти дзвониш, – сердито відповів Віктор. –… Продовжити читання →

15 Квітня, 2025 0

Ліда з подругою Вірою приїхали в село на весілля. Столи накрили на подвір’ї нареченого. Ліда була міська дівчина і їй були всі сільські звичаї в дивину. Тостів було багато, потім танці, музика з програвача на підвіконні… – Ну як, подруго, подобається тобі у нас в селі? – запитала її Віра. – Дуже подобається! Після весілля Ліда прийшла додому до Віри. Раптом Віра сказала подрузі: – Лідо, вийди на вулицю, там тебе чекають… Вона здивовано вийшла на вулицю. Раптом хтось тихенько торкнувся її плеча. Ліда озирнулась й ахнула від несподіванки

Лідія стояла біля відчиненого вікна і дивилася в далечінь, чекаючи чоловіка з роботи. Вона на пенсії вже два роки, а чоловік працює з молодості агрономом у їхньому селі. Будинок у Захара з Лідією біля лісу. Вона все життя милується природою…. Продовжити читання →

15 Квітня, 2025 0

Категорія Uncategorized