Яблук було дуже багато, величезні червоні, жовто-зелені плоди по кілька штук висіли на кожній гілці. Але Оксана збирала їх чисто механічно, не до яблук їй було. Не витримавши, запитала у чоловіка: — І що тепер робити будемо? — У якому сенсі? — Василю, ти що, прикидаєшся? У той пансіонат твоя мати явно не збирається
Оксана насипала супу чоловікові, який щойно повернувся з роботи, і сіла поруч. Зачекала, поки Василь хоч трохи насититься, щоб голова почала «краще міркувати», і тоді розпочала серйозну, давно наболілу розмову: — Василю, треба щось вирішувати з твоєю матір’ю. На дворі вже кінець вересня, зиму вона там, у селі, сама не переживе. Дров у неї немає, … Читати далі