Uncategorized – Сторінка 77

Вероніка вийшла з машини і добралася до своєї квартири. Не встигла вона перевзутися у домашні капці, як в її сумочці задзвенів телефон. Вона здивовано глянула на екран. Дзвонила її мати. – Привіт, мамо! – сказала Вероніка в слухавку. – Як у тебе справи? Щось сталося? – Ох, доню, сталося, – раптом сказала мати. – Вероніко, терміново приїжджай у село! Іринки не стало… Вероніка так і застигла з телефоном в руках, не вірячи у почуте

Вероніка поверталася додому дуже сумна. – Ну чому у мене все так? – думала вона витираючи сльози. Так, вона знала, що її Петро не любить діточок. Він про це попереджав її ще від початку стосунків… Проте Ніка зраділа, коли дізналася,… Продовжити читання →

8 Грудня, 2025 0

— Юлько… Дякую тобі, сестро… За все. — Та годі тобі. — Нііі, ти не розумієш, дякую, що не відвернулася від нас… А пам’ятаєш… батончики… — Пам’ятаю, Петю. — Ех, сістер, дай я тебе обійму, найкраща моя у світі Юлько. Дітлахи тебе, знаєш, як люблять, Маринка метушиться як навіжена, я її осаджую, а вона ні, каже, таку Сестру, як Юля, вдень із ліхтарем не знайдеш

Мати метушилася на кухні: вона смажила, парила, пекла і при цьому щось терла, витирала пил, все літало в її руках. Юля тихенько увійшла, поставила портфель і сіла на стілець. — О, Юлько, привіт, вчасно ти, давай, переодягайся, доню, треба допомагати…. Продовжити читання →

8 Грудня, 2025 0

— Ну ти й вигадала, мамо, гостей борщем пригощати, — з гидливістю принюхався чоловік до повітря на кухні. Міцно пахло томатною засмажкою та торішньою капустою. — Вони там по фастфудах і ресторанах ходять, у столиці ж… Ти б їм щось цікавіше приготувала, а то — борщ. Фе

— Ну ти й вигадала, мамо, гостей борщем пригощати, — з гидливістю принюхався чоловік до повітря на кухні. Міцно пахло томатною засмажкою та торішньою капустою. — Вони там по фастфудах і ресторанах ходять, у столиці ж… Ти б їм щось… Продовжити читання →

8 Грудня, 2025 0

— Святкуємо, Павле Михайловичу. Тільки в нас цього року кожен зі своєю кутею, таке нове правило. Тож якщо раптом захочете приєднатися – захопіть собі з дому дванадцять страв чи чогось такого, на що господині сил забракло

— Привіт, Ніно. А ми тут мимо йшли, вирішили зайти. Уже, дивлюся, Різдво святкуєте? Кутя пахне на всю вулицю! — Святкуємо, Павле Михайловичу. Тільки в нас цього року кожен зі своєю кутею, таке нове правило. Тож якщо раптом захочете приєднатися… Продовжити читання →

8 Грудня, 2025 0

Марія поверталася додому з відпустки. Жінка була вже в своєму під’їзді, як раптом зустріла сусідку. – Марія, привіт! Як відпочила? – сказала Тамара Петрівна. – Доброго дня. Добре відпочила, – усміхнулася Марія. – Слухай, тут до тебе приходила якась схвильована жінка, – почала сусідка. – Тебе не застала вдома, то вона листа мені залишила і просила передати особисто до рук. – Якого ще листа? – здивувалася Марія. – Ось, тримай, – Тамара простягла конверт Марії. – Дякую, – сказала Марія і зайшла в квартиру. Марія залишила сумки в коридорі, зайшла в вітальню, сіла на дива, відкрила листа і застигла від прочитаного

– Не треба за мною ходити! Залишіть мене у спокої! – говорила Марія Сергіївна, поспішаючи на ланч, своєму колезі, який несподівано став надавати їй знаки уваги. Він був не перший претендент на її руку та серце, особливо з того часу,… Продовжити читання →

7 Грудня, 2025 0

Так, вона перенесла до себе додому їхню мультиварку, пароварку, тостер та інші потрібні речі. Щоразу теща обіцяла, що забирає побутову техніку лише ненадовго. Але, як то кажуть, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове

— Люба, а де наша кавомолка? Ніяк не можу знайти її, — Богдан зазирнув у вітальню і збентежено глянув на дружину. Віолетта сиділа перед телевізором, але щойно чоловік поставив їй запитання, вона одразу схопилася. Навчання машини та штучний інтелект —… Продовжити читання →

7 Грудня, 2025 0

— Він інвалід, а тобі всього двадцять, у тебе все життя попереду. — Андрій став інвалідом, рятуючи мене, — крикнула донька й заплакала. — Насте, заспокойся! Він же сам сказав, щоб ти більше до нього не приходила. Андрій не хоче псувати тобі життя. Не хоче, щоб ти його катала на інвалідному візку

— Насте, сядь! — наказала мати. — Розумію, що тобі важко, і мені важко, але треба щось вирішувати. Донька сама розуміла це, але що тут вирішиш. Адже не можна повернути час назад на ці два місяці. Вона сіла. — Я… Продовжити читання →

7 Грудня, 2025 0

— Новий рік, синку, сімейне свято, ти навіщо її за собою приволік? — Вона моя дружина, — так само тихо відповів їй син, а у Лілі серце шалено калатало в грудях

— Лілю, а ти що це наготувала стільки? Із собою щось хочеш зібрати? — Запитав чоловік, заходячи на кухню й потягуючись на ходу. Володя працював у нічну зміну, а повернувшись, одразу впав на ліжко, от Ліля й скористалася часом, витративши… Продовжити читання →

7 Грудня, 2025 0

Рік тому чоловік повернувся додому ввечері і сказав, що мама його захворіла і ми маємо переїхати до неї, щоб доглядати її. Свекрусі моїй 73 роки, але я сказала, що не збираюся доглядати її на старості років, тоді Андрій став збирати лише свої речі. Я тоді й гадки не мала, що він задумав

В сім’ї завжди можна знайти порозуміння, якщо обоє людей прагнуть до цього, інакше сім’я легко може розпастися, на жаль і важко буде зберегти стосунки, коли люди не розуміють і не підтримують одне одного. Після нашого весілля з Андрієм ми жили… Продовжити читання →

7 Грудня, 2025 0

За весь час, що чоловік був на заробітках, мені вдалось відкласти чималу суму. Була впевнена, що після його повернення, ми одразу поїдемо вибирати квартиру. А він взяв ті rроші без мого відома та витратив на своїх батьків

Ми з Денисом у шлюбі вже п’ятнадцять років. Маємо двох донечок – Софійку та Надійку. Між нами завжди було взаєморозуміння, ніколи серйозно не сварились. Та й обставини тому сприяли, адже чоловік постійно на заробітках в Канаді, вдома бачимо його раз на рік…. Продовжити читання →

7 Грудня, 2025 0

Категорія Uncategorized