– Максе, ну скажи? Як воно? Вона ж, як подивиться своїми очима, так у будь-кого бажання пропаде. – Ай, відчепіться. – Ні, ну ти герой, не кожен наважився б на такий подвиг – Костику, як мамка? Зінаїда Єгорівна вкладала в сумку хлопчика шматок сала, пачку крупи, пляшечку олії, пакет із картоплею. Костя опустив очі. – […]
“– Ти дивися, Євдокія, мужиків – тьма. Та тільки тобі й тут нареченого не знайшлося, – сміялась Люська Жила в селі самотня Євдокія. Вже тридцять три їй стукнуло, а ні чоловіка, ні дітей. Гарна жінка була та й симпатична, та тільки в селі пару собі так і не знайшла, а за межі села і не […]
“– Не наша порода! – Заявила свекруха, неначе тавро поставила… Зоя була несамовита від гніву: та як міг її Кирило вимагати таке? Її Кирило! Хіба вона давала хоча б найменший привід для підозр? І ось нагорода за вірність та турботу: вимога зробити ДНК-тест їхньої доньки. І він ще дивується реакції дружини! – Ти розумієш, що […]
“– Жінки, он, давно вже навчилися виглядати не на свій вік. А у тебе дата народження на лобі написана зморшками, а кількість дітей можна дізнатися, якщо порахувати розтяжки на животі. Усе вистачить із мене. Я йду, – Олег підвівся з-за столу і вийшов з кухні, не забувши зачепити Надю на шляху плечем. – Ти взагалі […]
“– Я більше не готую на всіх! Тільки для себе та Ані. – Це ще чому? – обурився Микита. – Тому що в нашій родині, як я зрозуміла, кожен сам за себе. От і живіть так! – Мамо, де мій сніданок? – Яна увірвалася в спальню без стуку. – Я спізнюся до школи! Ніна спробувала […]
“– Ми Пробач мені, дочко, ну пробач! Гріх на мені! А може, пустиш таки до себе пожити?ж рідні люди! “Бог простить”, – подумала Лєра і вголос сказала: – Ні, не пущу! Я і так зараз роблю для тебе все, що можу! Крапка! – вона з досадою скинула руки матері зі своєї шиї й розвернулася до […]
“– Пішли зі мною! У мене зараз двір без собаки. Будеш хорошим сторожем – не ображу! Сів на велосипед і поїхав до села. Дорогою дід Федір озирнувся не раз і не два… Але ніхто за ним не біг Вона була “нелюдимим” собакою… Ось як про людей говорять “нелюдимий”… Вона була такою ж… Колись дуже давно, […]
“– Ти ж знаєш, що я брехати не вмію! Що ти хочеш від мене почути? Що ти маєш розкішний вигляд? – Сказала мати, підібгавши губи – Господи, це ж катастрофа, а не сукня! Ти в ній схожа на шинку в сіточці. У дзеркало не дивилась, чи що? З твоєю фігурою тільки туніки носити! Голос мами, […]
– З Новим роком, – сказала я. – Чим зобов’язана такому ранньому візиту? – Ранньому? – ахнула Зінаїда Марківна. – Моя хороша, ти на годинник дивилася? О пів на десяту! Я у твої роки вже пів квартири встигала прибрати до цього часу – Це розуму незбагненно! – Обурено вигукнув жіночий голос. Я не одразу зрозуміла, […]
Була в мене думка – цьогоріч на свята додому приїхати, дітей на Батьківщину привезти. Та потім згадала, як воно у нас святкується і вирішила в Польщі залишитися. Нема бажання бачити п’яне лице чоловіка. Я в шлюбі вже десять років. Та зараз мій Микола в Україні залишився. Коли почалась війна я вирішила рятувати дітей і виїхати. […]