Uncategorized

– Та зрозумій ти нарешті! Я не збираюся жити з твоєю старою матір’ю! – Олег роздратовано жбурнув у валізу чергову сорочку. – Та й ти постійно нагадуєш мені про вік! Лариса мовчки спостерігала, як чоловік збирає речі. Тридцять років спільного життя вмістилися в одну валізу, та спортивну сумку. Дивно, але саме ця думка чомусь дряпала … Читати далі

Прокинувшись серед ночі, Лариса відчула порожнечу поряд із собою. Розгублена, вона простягнула руку, сподіваючись відчути звичне тепло свого чоловіка, Степана. Але сон не повертався, а чоловік, здавалося, не збирався повертатися до ліжка вже хвилин п’ятнадцять. Серце Лариси забилося тривожно, і вона сіла, вдивляючись у темряву кімнати. Що, якщо щось сталося? Може, йому стало зле? Вона … Читати далі

Муж пішов на свято, сказавши, що збираються чоловічою компанією – не повірила й приїхала до ресторану раптово. — Я не зрозумів, а ти куди так причепурилася? – запитав Микола, лежачи на дивані. — Коль, ну як куди? Я ж тобі ще тиждень тому казала, що ми з Оленкою в суботу планували трохи посидіти, – відповіла … Читати далі

«Їж і зникни!» – кинув власник ресторану і жбурнув скоринку хліба безхатній старенькій. А коли почув її відповідь, опустився на коліна та розридався.Сергій відкинувся у кріслі й усміхнувся своїм думкам. Так, його дітище, його ресторан, цілком заслужено можна назвати найкращим у місті. Тут і вишукана кухня, і найкращий персонал, і неповторна атмосфера… До цієї мрії … Читати далі

Радість від нової великої квартири у Влада та Лани виявилась короткою. Ще й фарба не встигла висохнути, а сталося непередбачуване. Рано вранці в неділю свекруха зателефонувала Владу та попросила допомогти їй з чемоданами. — Владко, я вже внизу, в таксі. Вийди, допоможи матері, — чулася вимоглива вимова по тугу. — Хто це? — поцікавилась Лана, … Читати далі

– Сину, хіба я тебе ростила для того, щоб ти вареники ліпив і борщі варив? А дружина тоді для чого? – пам’ятаю як я прийшла до сина в гості, побачила, що він знову куховарить і неабияк засмутилася. – І я тебе люблю, мамо. От для чого ти це починаєш? Хіба не все одно хто готує, … Читати далі

– Люба, на жаль, нашу вечерю в ресторані доведеться скасувати, – вимовив Іван із сумом у голосі, дивлячись на дружину з жалем. – Чому? – із прикрістю запитала Кіра. – У суботу наша річниця весілля. Ми так довго чекали на цей день. Що трапилося цього разу? Дізнатися більше Подарункові кошики – Я знаю, як ти … Читати далі

“– Жити треба далі. Втік та й втік. Був би хоч хороший, а то ж он який непорядний. Виховаємо дитину самі, не переживай! Павла виховували мама й дідусь. Бабусю він пам’ятав невиразно. Йому було п’ять років, коли її не стало. Пам’ятав він тільки її запашні пиріжки… А от батька він взагалі ніколи не бачив. Він … Читати далі

“— Тату, не увозь! — схлипнула молодша дочка, Катруся, семирічна, з почервонілим від сліз носом. — Дашку не можна віддавати, вона ж наша! – Твоя Дашка, – батько різко смикнув  кермо, – скрізь гадить. Всюди! І в коридорі, і біля грубки, і вчора у взутті купу лишила. А куди належить, ходити не хоче. Мені що, з … Читати далі

 Чоловік прийшов з роботи. Зайшов на кухню і сів за стіл. Дружина поставила на стіл сковорідку зі смаженою картоплею, поруч сало і солоні огірки. За два місяці життя з молодою дружиною він уже звик, що обід завжди чекає на нього на столі: — Аванс переказали на картку, десять тисяч, — сказав він, наминаючи картоплю. — … Читати далі