Категорія Uncategorized

Марія ліпила вареники, як раптом на столі задзвонив її мобільник. Номер був незнайомий… Вона помила руки, витерла їх кухонним рушником і здивовано взяла слухавку. – Доброго дня, – почула вона незнайомий чоловічий голос. – Ви сестра Марини Павлюк? – Та-а-к, – несміливо відповіла Марія. – Краще присядьте, – раптом сказав чоловік. У мене для вас є погані новини… Марія слухала, що говорив чоловік і не вірила своїм вухам

Марія ліпила вареники, як раптом на столі задзвонив її мобільник. Номер був незнайомий… Вона помила руки, витерла їх кухонним рушником і здивовано взяла слухавку. – Доброго дня, – почула вона незнайомий чоловічий голос. – Ви сестра Марини Павлюк? – Та-а-к,… Продовжити читання →

Роман відчинив двері квартири своїм ключем і зайшов у коридор. – Мамо! – rукнув він з порога. – У нас гості! І вони дуже хочуть їсти! На кухні почувся якийсь шурхіт і дзвін посуду. – Ну, знімайте пальто, – поквапив він гостей. – Десять хвилин залишилося! Через кілька секунд з кухні вийшла мати Романа. Вона глянула на незнайомців і застигла від несподіванки! – Хто це, синку? – тільки й змогла вимовити вона

– Дякую, мамо, – Роман підвівся з–за столу і потягнувся. – Я піду, покатаюся трохи. Ти не хвилюйся, я обережно, та й машин увечері вже мало. – Ти як купив машину, то весь час із нею проводиш. А тобі одружитися… Продовжити читання →

Іван Петрович зібрав дві великі картаті сумки домашніх смаколиків і поїхав у місто до дітей. Він вирішив зробити сюрприз. Всю дорогу старенький усміхався, так радісно було на душі. Він під’їхав до будинку своєї доньки Марії. Та її вдома не було. Вона довго не відповідала на дзвінки, але потім взяла слухавку. – Тату, чого дзвониш?! – вигукнула Марія. – Зайнята я! – Я приїхав, дочко… – Куди приїхав? – ахнула та. – Навіщо? – В гості, – сказав старенький. – Я гостинців привіз, сальця, як ти любиш, яблучок… У слухавці раптом запала тиша. Чоловік не міг зрозуміти, що відбувається

Іван Петрович уперше за стільки років зібрався у місто. Було помітно, що літній чоловік помітно нервує. В очікуванні автобуса він раз у раз пригладжував волосся або струшував зі старого піджака невидимий пил. Всяке може бути, його діти зараз міські, негоже… Продовжити читання →

Мова йде не про чужих людей, мамо, ну як ти сама цього не розумієш? Треба допомогти мамі Віталія, ти ж маєш таку змогу. Дочка мені зателефонувала в Італію, і стала навіть не просити, а наполягати, щоб я допомогла сватам квартиру купити. Їм не вистачає 15 тисяч євро, і Юля хоче, щоб я позичила їм цю суму. – Юля, я тебе розумію, ти хочеш допомогти, але ти маєш зрозуміти, що мова йде про дуже велику суму. Як свати мені її збираються повертати? – питаю здалеку. Дочка на мить замовкла, задумалася. А далі видала: – Та якось буде, мамо, не переживай. Ми ж тепер одна родина, а які рахунки можуть бути між родичами

– Мова йде не про чужих людей, мамо, ну як ти сама цього не розумієш? Треба допомогти мамі Віталія, ти ж маєш таку змогу. Дочка мені зателефонувала в Італію, і стала навіть не просити, а наполягати, щоб я допомогла сватам… Продовжити читання →

– Ти мені пропонуєш сказати родичам, що нехай йдуть куди-небудь, поки у мене дочка в своїй квартирі живе! Так ти уявляєш, що потім буде! Не діло це, треба допомагати!

Уляна намагалася потрапити ключем у замкову щілину, але темрява не давала зробити цього. -Знову лампочка не працює, – бурчала вона. Тишу під’їзду порушила гучна трель дзвінка. Однією рукою тримаючи телефон, Уляна продовжувала спроби відкрити двері. -Мамо, щось термінове? – відповіла… Продовжити читання →

– Хочеш бути добрим? Будь ласка! Але власним коштом, – твердо сказала дружина

 Тамаро, я чомусь не зміг зняти гроші з накопичувального рахунку, – повідомив Тамарі телефоном її чоловік Олексій. – А я тобі заблокувала доступ до цього рахунку, – відповіла дружина. – Чому? – Тому, що рахунок називається «накопичувальний», а ти накопичувати… Продовжити читання →

– Хіба можна переплатити за щастя?

– Жень, а тобі не здається, що ми добряче переплатили? Вони присіли на сходинці ґанку будинку, обережно, щоб не потрапити заднім місцем у дірки через виламані дошки. Ґанок можна було б назвати різьбленим, якби вибоїни та відлами в цьому різьбленні… Продовжити читання →

Почуття у них одне до одного, розумієш ти, Таню? А що може бути на світі дорожче за справжні почуття? Нічого

– Доброго дня. Ви мама Семена? – Жінка, що стояла перед дверима, була немов у заціпенінні. – Вітаю, – насторожено відповіла гості Тетяна. – А Семена вдома немає. Він на роботі. – Я знаю, – у хвилюванні сказала жінка. –… Продовжити читання →

Життя прожила, думала, що все вже бачила і все знаю, але мій колишній зять таки мене неабияк здивував. Через роки він згадав про те добро, яке я йому колись зробила, і вирішив мені віддячити. До того ж, він і сам змінився до невпізнання. Я навіть не думала, що дочекаю такого на старість. Прийшла субота, я була на городі, якраз цибулю вирішила посадити. За роботою недобрі думки від себе відганяла, але думка – звідки взяти гроші, щоб полагодити дах, мене не покидала. Весь тиждень лив дощ, і моя стріха почала сильно протікати. Я розуміла, що треба щось робити, от тільки не знала що

Життя прожила, думала, що все вже бачила і все знаю, але мій колишній зять таки мене неабияк здивував. Через роки він згадав про те добро, яке я йому колись зробила, і вирішив мені віддячити. До того ж, він і сам… Продовжити читання →

Дядечку .. врятуйте мого песика! Він там! Я не знайшов його!

– Дядечку .. врятуйте мого песика! Він там! Я не знайшов його! – Розмазуючи сльози на брудному обличчі й слізно дивлячись на Олексія, повторював він Рятувальник Олексій вибрався із задимленого будинку, та зняв маску. – Начебто всіх знайшли… – сказав… Продовжити читання →

« Старіші записи Новіші записи »

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑