Future Investments

– Ви переписали квартиру на людину, яку знаєте три місяці? До весілля? – І що? – Свекруха підняла підборіддя. – Я йому вірю, він добрий і порядний. Він не такий, як ви вважаєте. А ви думаєте про нього погано, я знаю – Мамо, ти серйозно зараз? Ресторан “Панорама”? Це ж три тисячі за вечерю щонайменше! … Читати далі

– Якщо ти зараз поїдеш, – тихо сказала Лола, – можеш не повертатись. Зовсім. Забирай свої каністри, інструменти, тракторні каталоги. Їдь до мами назовсім! – Квартира моя, Руслан. Дісталася від моїх батьків. А твої гроші… знаєш, я впораюся… …- Руслане, сьогодні субота. Ми доньці обіцяли в цирк сходити. І за продуктами треба було б… холодильник … Читати далі

“– Набридла ти мені, Лідо! Сил моїх немає. Дивитись на тебе лячно. Кожна твоя розмова – про дітей і про гроші. Навіщо ти мені така потрібна? – Лідо, я тобі скільки разів казав, щоб грошей у мене не просила! – Петро роздратовано дивився на дружину. Худа, з відрослим волоссям, в якому проглядалася рідкісна сивина. І … Читати далі

— Приймай чоловіка назад, ми тебе простили. Он як розцвіла. Дивись-но на неї. Щоки рожеві, очі сяють, ніби не чоловіка з сім’ї вигнала, а в лотерею виграла. Совісті в тебе, Наташко, як не було, так і немає. Одна косметика на умі. Зінаїда Олександрівна стояла на порозі, уперши руки в об’ємні боки, обтягнуті махровою кофтою. За … Читати далі

— Так, я повернулася, — повільно промовила Олена. — А ви хто? Жінка нервово посміхнулася: — Вибачте, я думала, Сергій попередив вас. Я Наталя, його колишня дружина. А це Аліса, наша дочка… …Літак приземлився точно за розкладом. Олена зітхнула з полегшенням — подорож добігала кінця. Два тижні на морі, звичайно, чудово, але додому хотілося неймовірно. … Читати далі

— Знаєте, дорогі гості, у нас новина. Ми вирішили, що цей будинок занадто дорогий для нашого бюджету. Дача виставлена на продаж, завтра приїдуть перші покупці. Тож збирайте речі, і не забудьте свої кабачки — вони тут більше не ростимуть! Олексій та Олена купили цю ділянку п’ять років тому. Це було кохання з першого погляду: старий … Читати далі

— А ти двері відчини, Пашу. Мама дзвонить, — голос Наталії звучав напрочуд рівно, але всередині в неї вже натягувалася та сама струна, яка зазвичай рветься з різким, болючим звуком. Павло, подавившись чаєм, винувато глянув на дружину і квапливо попрямував до передпокою. Перше січня – вічний день «доїдання салатів» та негласного вторгнення. День, коли особистий … Читати далі

-Я тут вирішила перевірити наші рахунки, борrи, а тут раптом ось що… Нарешті вдпустка! Блакитний новенький чемодан стояв у коридорі і чекав свого часу. Друга червона валіза дружини, з яким Микола подорожував в попередні роки, стояв тут же поруч і теж чекав. Майже всі речі були спаковані, залишалося три дні до виїзду. Відпустка. Море… -Коля! … Читати далі

“– Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами! – Ти ж розумієш, Катю, для мене не існує чужих дітей. Даня стане моїм сином, таким самим, як і наш … Читати далі

“Мандарини, які привіз незнайомець, – доленосні… Запах мандаринів у лікарняній палаті. Яскравий, святковий. Єдине, що нагадувало про те, що надворі тридцяте грудня. Я лежала сама. Нога у гіпсі, під стелею каламутна лампа, за вікном сірий сніг. Сусідку виписали вранці. І тепер у палаті було тихо. Надто тихо. Два дні тому я послизнулася на ожеледиці. Прямо … Читати далі