“– Як так? Бабуся завжди казала, що подбає про мене! — вигукнула Оля, стоячи перед родичами Павла та Ольгу виховувала бабуся, Катерина Василівна. Жінка освічена і статна, з характером, якому могли б позаздрити багато чоловіків: вона була непохитна. Події її молодості були сповнені викликів та нестабільності, і це навчило її бути обачною та часом жорсткою. … Читати далі
“Не може мати сина так просто невідомо кому віддати! Я ж неосвічена, лінива, поїсти люблю. Хіба для такої, як я вона, Вітю виховувала? Мабуть, мріяла за піаністку якусь заміж видати. А ось я. Та будь-яка б мене зі світу в перший місяць звела. А ця – я вибір сина поважаю, якщо він тебе любить, то … Читати далі
Олена їхала вечірньою електричкою додому в засмученому настрої і думала: “Чорт мене підштовхнув поїхати сьогодні на дачу, адже я не хотіла, але всупереч своїй інтуїції, зібралася і поїхала”. А інтуїція Олену ніколи не підводила, ще коли збиралася на дачу, інтуїція їй підказувала, що потрібно залишитися вдома. Не прислухалася… Не поїхала б, і нічого не побачила … Читати далі
– Ти коли збираєшся з’їжджати, Мариночко? Мама стояла в дверях кухні, спершись на одвірок. У її руках – чашка з чаєм, а в голосі – байдужість, змішана з чимось майже зневажливим. – У сенсі… з’їжджати? – Марина повільно відвернулася від ноутбука, який грів їй коліна. – Мамо, я ж тут живу. Я… працюю. – Працюєш? – перепитала … Читати далі
— Ліза, ми не візьмемо багато. Запакуй нам у дорогу свій фірмовий пиріг і пару баночок варення, — ліниво потягнувся Гліб з посмішкою на обличчі. Ліза дивилася на гостя, не вірячи в таку нахабність. Як він міг так безсоромно просити? У голові у неї крутилися думки про те, як вона старалася, щоб цей пиріг вийшов … Читати далі
— Хто ви?! Юлія застигла в дверях власної квартири, не вірячи своїм очам. Перед нею стояла незнайома жінка років тридцяти з невеликим хвостиком, а за її спиною маячили двоє дітей — хлопчик і дівчинка, які з цікавістю розглядали несподівану гостю. У передпокої валялися чужі капці, на вішалці висіли незнайомі куртки, а з кухні доносився запах … Читати далі
“– Це не Віктор! – Як же не Віктор? е саме він – Віктор Михайлович Зарубін, який так часто їздить у відрядження до Андріївки. – Ні, мій Вікторе молодий, – сказала Юля і заплакала У п’ятницю Людмила взяла відгул. Після двох тижнів напруженої роботи, коли доводилося затримуватись після шести, і виходити в суботу, у начальника … Читати далі
“Повідомлення було від чоловіка. У ньому він писав, що їй треба схуднути, схуднути та ще раз схуднути. І підкачати губи. І прибрати зморшки під очима. “Ну, ну ….. Значить написати можемо, а в очі сказати – ні!” Оксана сиділа навпочіпки біля пісочниці і показувала доньці як робити пасочки. -От, бачиш, беремо лопатку, насипаємо пісочок у … Читати далі
– Денис у нас залишиться на кілька днів, ти не проти? – запитав Вітя у дружини. – Якщо так треба, – Ліля знизала плечима. – Постели йому на дивані і приготуй щось, – Вітя недбало махнув рукою, мовляв, вільна. – Добре, – флегматично відповіла Ліля і вийшла з кімнати. – Оце дрессура! – захопився Денис. … Читати далі
“Марина відчинила двері й побачила те, що не повинна бачити. Вона ж в цей час має бути на роботі! Її побачити також не очікували Марина прокинулася рано від жалібного писку кота. Дорослий, хоч і молодий, кіт тихо нявкав і якось дивно поводився. Він робив два кроки, лягав на підлогу, а потім насилу вставав. – Васю, … Читати далі