“«Невже ця зла, схожа на загнаного звіра жінка – його мати? ». Її слова: «Ти – моя помилка молодості» – так і звучали у нього у вухах

“«Невже ця зла, схожа на загнаного звіра жінка – його мати? ». Її слова: «Ти – моя помилка молодості» – так і звучали у нього у вухах Про себе Льоша знав тільки те, що знайшли його кричущим від голоду і страху на порозі будинку малюка. Мати хлопчика, мабуть, мала ще якісь залишки совісті, тому загорнула … Читати далі

“– Світлано, але ж там взимку холодно!

“– Світлано, але ж там взимку холодно! Пічне опалення, дрова тягати треба! – Мамо, ти ж сільська, у дитинстві у тебе тільки такий побут і був. Дідусь із бабусею все життя у селі прожили, й нічого. А влітку взагалі краса буде – город, ягоди, гриби у лісі збирати можна Галина лише почала звикати до пенсійного … Читати далі

Мамо, а тато мав рацію, коли казав, що в тебе з головою не все гаразд! Я тепер сам бачу, що ти ненормальна. Лікуватися не пробувала? – Видав син

– Мамо, а тато мав рацію, коли казав, що в тебе з головою не все гаразд! Я тепер сам бачу, що ти ненормальна. Лікуватися не пробувала? Антоніна Петрівна здивовано глянула на сина. Так, він завжди був складним хлопчиком, але щоб ось так, прямо в очі говорити рідній матері такі слова… …Антоніна Петрівна навіть подумати не … Читати далі

“Через два місяці у мами ювілей.

“Через два місяці у мами ювілей. Якщо ти не приведеш себе до ладу, то залишишся вдома. – Я й так залишусь вдома. У ресторан з маленькою дитиною, де повно людей я не піду. – Значить отак ти шануєш мою маму?! – Анастасія, – офіційно почав Євген. – Ти подивися на себе в дзеркало. Підійди й … Читати далі

“-Ви до кого?

“-Ви до кого? – Марія Федорівна разом із Миколою вийшли на ганок і дивилися на гостю. -Я до Марії Федорівни! Я внучка, точніше, правнучка її. Я онука Олексія – старшого сина Марії Федорівни Марія Федорівна сиділа на лавочці, залитій сонцем, і насолоджувалася першими теплими днями. Ну ось і настала весна. Тільки одному Богові було відомо, … Читати далі

Пізно зрозуміла з ким життя прожила…

Ганна готувала вечерю. Все, як завжди, все, як багато років тому. Чоловік скоро повернеться з роботи, син невідомо коли. Якщо повернеться не пізньої ночі, це ще добре. А якщо вночі… Сон у Ганни чуйний, чекатиме, а потім заснути не зможе, ранком болітиме голова. Чоловік прийшов, поїв і навіть не подякувавши, ліг перед телевізором і захропів. … Читати далі

– Просто позбавляюся від зайвого у своєму житті…

– Чому я повинен тебе утримувати? – А ти мене утримуєш? – А хто купував тобі тиждень тому ліки? Хто купував продукти за твоїм списком? Капці тобі довелося шукати, бо в старих тобі в лікарні не лежиться. У лікарні треба лежати, а не капцями виблискувати! Добре, що халат не довелося шукати по всьому місту. Алла … Читати далі

Чому Інна довірилася «старому» нареченому, важко сказати. Сам чоловік над цим не замислювався. Все здавалося очевидним: він забезпечений, цілком симпатичний і, звичайно, дуже цікавий. Усім. Тим більше – жінкам

Чому Інна довірилася «старому» нареченому, важко сказати. Сам чоловік над цим не замислювався. Все здавалося очевидним: він забезпечений, цілком симпатичний і, звичайно, дуже цікавий. Усім. Тим більше – жінкам Вчетверте Федір одружився з великої любові. Йому тоді було 45, його обраниці – 33. Чому Інна довірилася «старому» нареченому, важко сказати. Сам чоловік над цим не … Читати далі

Марина прийшла на роботу. Директор зібрав нараду. – Колеги, – сказав він. – Хочу подякувати людині, яка робила вкрай важливу роботу – Марині Олександрівні! Марина відчула, як червоніє. – На знак подяки компанія дарує Марині Олександрівні… – продовжив він. – Путівку на Балі! У залі запала тиша. Потім пролунали рідкісні оплески… – Дякую, – Марина встала, почуваючи себе ніяково. – Але це зайве, справді. Я просто робила свою роботу. – Не будьте скромною, – директор усміхнувся. – Ви заслужили! Нарада закінчилася, а в обід по офісу поповзли несподівані плітки про Марину… Вона відчула, як на очі підступають сльози. – Невже вони таке про мене думають?! – тільки й подумала жінка

Марина прийшла на роботу. Директор зібрав нараду. – Колеги, – сказав він. – Хочу подякувати людині, яка робила вкрай важливу роботу – Марині Олександрівні! Марина відчула, як червоніє. – На знак подяки компанія дарує Марині Олександрівні… – продовжив він. – Путівку на Балі! У залі запала тиша. Потім пролунали рідкісні оплески… – Дякую, – Марина … Читати далі

— Звідки у тебе такі суми?! — розлютився він. — А ти з якого дива питаєш, якщо сам третій місяць на дивані?…

— Звідки у тебе такі суми?! — розлютився він. — А ти з якого дива питаєш, якщо сам третій місяць на дивані?… …Артем дізнався про скорочення в п’ятницю, перед самими вихідними. Керівник викликав його до себе в кабінет, пояснив про оптимізацію штату і кризу в галузі, вручив повідомлення і вихідну допомогу. Тридцятирічний інженер-програміст пішов додому … Читати далі