Future Investments

— Та що тут довго міркувати, Михайле?! Хата стоїть у самому центрі села, земля велика, ще й траса на Київ поруч! Якщо все правильно оформити, тут можна звести такий гарний котедж або зробити затишний будинок під оренду! — дружина Олега, Галина, розмахувала руками над тьмяною старою клейонкою на кухонному столі так, ніби вже все вирішила … Читати далі

Марина телефонувала без перерви, слідом посипалися повідомлення з прокльонами, звинуваченнями в черствості та погрозами викреслити її з життя назавжди. Валентина Павлівна розблокувала екран, методично натиснула на контакт доньки й перевела його в чорний список. Слідом туди ж вирушив номер онука. Важкий пластиковий кейс стояв біля полиці для взуття, притулений до ніжки старого трюмо. Валентина Павлівна … Читати далі

— Олено? Хто гостей годувати буде? У холодильнику хоч шаром покоти! — голосно й з докором звернувся до неї чоловік. «Тільки не це… Тільки б не свекруха знову приїхала на все готове!» — майнуло в голові у жінки, і все всередині аж закипіло від обурення. Останніми місяцями Артем перетворився на зовсім іншу людину. Будь-який її … Читати далі

Боря щоліта їздив до бабусі їсти налисники й слухати, яка погана його мама Ніна. Але коли справжня мама з’явилася й забрала його до Києва, хлопчик почав в’янути, а лікар поставив несподіваний діагноз. — Їж, їж, мій хороший, ох, як схуд! Невже не годують? Боря наминав налисники за обидві щоки й жмурився від задоволення. Налисники зі … Читати далі

— Тобто ти й справді вважаєш, що все зробила правильно й чесно? — Артем із презирством покрутив у пальцях новеньку зв’язку ключів. На металевому кільці гойдався невеликий дерев’яний брелок у формі затишного будиночка — скромний подарунок від ріелторки. Ірина ще заздалегідь купила до передпокою гарну дерев’яну ключницю й дуже хотіла, щоб її єдиний дорослий син … Читати далі

– Мамо, я йду від Катерини, – син стояв у дверях, засунувши руки в кишені, і дивився кудись повз мене, ніби я була не його матір’ю, а просто випадковою людиною. – Не розпитуй. Я просто повідомив тебе. Я сиділа на дивані, тримала в руках недов’язану шкарпетку й кілька секунд не могла вимовити ні слова, бо … Читати далі

Соломія росла в родині, де грошей ніколи не вистачало. Мама, Галина, залишила роботу, щоб доглядати доньку, а дитячих виплат ледве вистачало на найнеобхідніше. Батько, Іван, тримав на собі весь дім. Вдень возив пасажирів у таксі, вночі стояв охоронцем у крамниці, а на вихідних лагодив чужі машини й робив ремонти в чужих квартирах. – Іване, ти … Читати далі

Ми з чоловіком уже багато років живемо дачним життям. Майже тридцять п’ять років наша сім’я обробляє цю дачу. Колись вона належала батькам чоловіка, і в перші роки ми трудилися тут разом зі свекрами. Копали, садили, збирали врожай, переймали в них прості, але важливі хитрощі городництва. Тепер цю справу підхопили наші діти, а останнім часом до … Читати далі

— Твоя мама занадто часто миє руки, ти цього не помічаєш? Вона щодня по п’ять разів крутить той кран! Ірина завмерла біля кухонного столу з ополоником у руці. — Вона просто готує нам обід, Андрію. — Обід можна готувати економніше, а в нас лічильники накручують так, ніби тут пральня працює. Андрій стояв посеред невеличкої кухні, … Читати далі

— Ти це серйозно зараз? Прийшов, стоїш тут на порозі, ніби нічого й не сталося? — Ірина різко відчинила важкі вхідні двері після другого наполегливого, дратівливого дзвінка. — І ти справді думаєш, що після п’ятнадцяти років невідомості можна просто так з’явитися та чекати, що я кинуся казати: «Заходь, проходь, я все забула й пробачила»? На … Читати далі