“– Настя, ти чула, що у мене сталося? – Тихо промовила Наталя Василівна. – Так я чула. Де Сергій? Чому ви до мене прийшли? – здивовано запитала Настя. – Настя, прийміть мене до себе, я синові не потрібна. Він як… Продовжити читання →

“Мама – вчителька, бабуся – селянка. Мама робила зачіску, одягала сукні; у бабусі – спідниця, кофта, фартух, на голові хустка. У мами чиста правильна мова, у бабусі – суцільний діалект із домішкою застарілих слів. І ось ці жінки, такі різні,… Продовжити читання →

“– Олексію, що відбувається? – Тут така справа… я поки що поживу у мами. – Що? Ти залишиш мене з немовлям? Як це розуміти? Чому? І чому мене… нас ніхто не вітає? – Потрібен тест на батьківство! – Що? –… Продовжити читання →

“– Це твій підкидьок? – Іро, годі при дитині! – Яка різниця? Нехай знає своє місце! Спатиме в коморі – У тебе є дочка. Їй сім років. Кирило мало не випустив телефон. Голос Тані – за вісім років мовчання. –… Продовжити читання →

Мар’яна стояла на зупинці вже п’ятнадцять хвилин, але ніхто більше не підійшов. – Що, всі на дачу приїжджають машинами? Чи автобус скасували, а Світлана цього не знала? Чи розклад автобуса переплутала? – І що робити? Не пішки ж іти. До… Продовжити читання →

Я стояла біля вікна ресторану і не могла повірити своїм очам. Віктор, мій чоловік, сидів за столиком на літній терасі й цілував якусь дівчину. Молоду, років двадцяти п’яти, не більше. Білявку з довгим волоссям і яскравою помадою. Рука сама потяглася… Продовжити читання →

“– Ти недолуга? Навіщо мої карти заблокувала? Ігор влетів у квартиру, як ураган, з обличчям, перекошеним від люті Ігор влетів у квартиру, як ураган, з обличчям, перекошеним від люті. Його голос пролунав на весь поверх, розбиваючи вечірню тишу, яка тільки-но… Продовжити читання →

“— Мамо, ми говорили про це багато разів. Ми не будемо допомагати з городом. У нас своє життя, свої плани… — Які плани? — голос Валентини Іванівни тепер звучав ображено. — Що може бути важливішим за допомогу рідній матері? Марина… Продовжити читання →

Маргарита Сергіївна була зла. Причому не просто зла, а люто зла. Якби хтось побачив зараз її стиснуті в ниточку губи й примружене ліве око, він би сказав, що саме так виглядають фурії, гарпії та мегери одночасно. А якби жінку побачив… Продовжити читання →

 “– Забирайся до своїх жебраків! – крикнув чоловік. А через день фірма, в якій він працював, опинилася у мого батька Таїсія прасувала сорочку чоловіка, коли Віталій увірвався з телефоном. – Ні, Максимов, завтра не можу! У мене зустріч із німцями…. Продовжити читання →