— Мамо, які танці? Які процедури для обличчя? Я пів року надсилаю тобі гроші на крапельниці! — Оксанко, не кричи… — А як мені говорити? Я всю дорогу думала, де позичити на твою операцію

— Мамо, які танці? Які процедури для обличчя? Я пів року надсилаю тобі гроші на крапельниці! — Оксанко, не кричи… — А як мені говорити? Я всю дорогу думала, де позичити на твою операцію. А ти з театру повертаєшся! Мати стояла біля дверей у новій сукні, з укладеним волоссям і тоненьким шовковим шаликом у руках. … Читати далі

— Тобто, аби Жанна не витрачала свої гроші, ти вирішив скористатися моєю квартирою задарма?

Наталія саме збиралася скинути робочі туфлі, коли побачила біля дверей дві величезні дорожні сумки. — Олеже, а це чиє? Чоловік визирнув із кухні. — Жаннине. Вона завтра приїде з дітьми. — Куди приїде? — До нас. Поживуть тут до зими. У неї зараз скрута, тож і обговорювати нічого. Наталія повільно зняла сумку з плеча й … Читати далі

— Оленочко, сонечко, дякую тобі! — свекруха говорила так радісно, що Олена мимоволі всміхнулася

— Оленочко, сонечко, дякую тобі! — свекруха говорила так радісно, що Олена мимоволі всміхнулася. — Тарас мені все розповів. Каже, ти сама запропонувала з премії на путівку дати. Я ж за все життя ніде так не відпочивала! Мокра наволочка вислизнула з Олениних рук просто на траву. — З якої премії? — Ну, з твоєї! Донечко, … Читати далі

Дочка маминої подруги

Ангеліну Петрівну завжди вважали жінкою суворою. Заміж вона вийшла лише у тридцять шість — за чоловіка спокійного й терплячого. — І як ти мене витримуєш? — часом запитувала вона. — А ти спробуй мене не любити, тоді й зрозумієш, — усміхався він. Вони мріяли про дитину, та роки минали, а малюка все не було. Обстеження, … Читати далі

— Якщо в суботу не приймеш мою родину, можеш збирати речі й шукати собі іншого чоловіка! Аліна повільно поставила чашку на стіл

— Якщо в суботу не приймеш мою родину, можеш збирати речі й шукати собі іншого чоловіка! Аліна повільно поставила чашку на стіл. — Повтори. Тарас відвів очі. — Ти чудово чула. — Ні, подивись на мене й повтори. Ми вісім років разом. І зараз ти виганяєш мене з нашого дому, бо я не хочу обслуговувати … Читати далі

— Борисе, ти ж пам’ятаєш свою обіцянку? — несміливо почала вона. — Як тільки закриємо іпотеку, одразу ж оформимо на мене половину. Я вже навіть з’ясувала, як це зробити: через нотаріуса, договором дарування частки. Наступного тижня, на четвер, я вже й записалася. Борис відставив чашку. Його усмішка зникла. — Вікторіє, може, трохи зачекаємо?

Термінал у банку тихенько пискнув і видав квитанцію. «Кредит погашено в повному обсязі. Заборгованість: 0,00 грн». Вікторія перечитала останній рядок раз, другий, третій. Вісім років. Дев’яносто шість місяців платежів. І нарешті — нуль. — Іпотеку закрили? — усміхнулася консультантка із сусіднього віконця. — Закрили, — видихнула Вікторія. — Навіть не віриться. — Вітаю! Замовте ще … Читати далі

— Тарасе, де гроші? Марта стояла посеред кухні з порожнім конвертом у руках

— Тарасе, де гроші? Марта стояла посеред кухні з порожнім конвертом у руках. Чоловік глянув на нього — й одразу відвів очі. — Я поверну. — Я не це запитала. Тут було сто п’ятдесят тисяч. Де вони? — За кілька тижнів мені заплатять за роботу, ще візьму перевезення… — За кілька тижнів? — Вона поклала … Читати далі

— Мама каже, що все «не зовсім так», — протягнув Максим. — Обожнюю цю фразу, — зітхнула Лера. — Після неї зазвичай виявляється, що все саме так, тільки ще гірше, ніж здавалося

Лера перевіряла нову партію манікюрних фрез, коли телефон завібрував. Максим переслав їй фотографію кошторису весілля своєї сестри й написав: «Ти це бачила?» Лера збільшила знімок. Банкет, ведучий, фотограф, сукня, торт, транспорт… А навпроти ресторану стояло: «Максим + Лера — 350 000 гривень». Вона перечитала рядок. Потім набрала чоловіка. — Максиме, у нас що, ресторан з’явився? … Читати далі

— Маріє, а наш зять хоч знає, з якого боку до сокири підходити? Чи тільки кнопки натискати вміє? — А ти його спершу в хату впусти, — озвалася дружина від столу

— Маріє, а наш зять хоч знає, з якого боку до сокири підходити? Чи тільки кнопки натискати вміє? — А ти його спершу в хату впусти, — озвалася дружина від столу. — Людина через усю країну їхала, а ти вже із сокирою зустрічаєш. — Я просто питаю. — Знаю я твоє «просто». Учора до ночі … Читати далі

— Тобі взагалі не соромно таке подавати дорослому чоловікові? Олеся завмерла з виделкою в руці

— Тобі взагалі не соромно таке подавати дорослому чоловікові? Олеся завмерла з виделкою в руці. — Що? Тарас відсунув тарілку. Так різко, що підлива хлюпнула на скатертину. — У мами навіть простий суп — як у ресторані. А це що за пісна каламуть? — Це індичка з овочами. Я щойно приготувала. — Ну то й … Читати далі