– Я теж не очікувала, що тебе так накриє від заздрощів, – прямо сказала Олена, – і що ти обмірковуватимеш, як обібрати мою дитину, якій так несподівано пощастило…
– Сама подумай, хіба це нормально? – обурювався Антон у черговий раз, – твоєму боввану всього шістнадцять! Я його годую, одягаю, виховую, а ти поводишся так, ніби я йому ніхто! – Так і є – ніхто, – спокійно відреагувала Олена на слова чоловіка, – вітчим – це не родич. – Ах, навіть так? – Вибухнув … Читати далі