– О, зірка прийшла! Ну що, хоч вигідно сім’ю продала? – отруйний голос свекрухи пролунав із кухні раніше, ніж Ірина встигла зачинити вхідні двері. Невістка не одразу зняла пальто. Поставила сумку біля килимка, повільно видихнула, дорахувала до п’яти. По квартирі… Продовжити читання →

Телефон задзвонив пізно ввечері – Лариса вже збиралася лягати спати. – Ларисо! Привіт! Вона відразу впізнала голос, який ніколи більше не планувала почути. – Віра? Що тобі треба? – Відразу – “що тобі треба”, а я, можливо, хотіла дізнатися, як… Продовжити читання →

Я все пам’ятаю, як мама кричала, як зібралися сусідки, плакали, як замовк мамин голос… Чому не викликали лікарів, не відвезли маму до лікарні? Досі не можу цього збагнути. Чому? Можливо далеко було до селища? Дороги замело? Я так і не… Продовжити читання →

– Люба, я пішов, зачини двері! Люба лежала у своєму просторому ліжку й зовсім не хотіла вставати. Був вересень. Цьогорічна осінь видалася холодною, і температура за вікном часто наближалася до нуля. Але опалення все не вмикали. У їхній із чоловіком… Продовжити читання →

За сніданком Арина повідомила батькам цікаву новину: – Знаєте, що батьки Єгора вирішили подарувати нам на весілля? Перший внесок на квартиру! Причому одразу на двокімнатну! – Несподіваний подарунок. Але дуже корисний, – сказав батько. – Наталія Юріївна – мама Єгора… Продовжити читання →

– Де тебе носило до одинадцятої вечора? – Денис стояв посеред вітальні, схрестивши руки на грудях, коли Марина переступила поріг квартири. Вона втомлено зітхнула, опускаючи сумку на підлогу і знімаючи туфлі. День видався неймовірно важким – зустріч із важливим клієнтом… Продовжити читання →

Вероніка ніколи не запрошувала Владислава жити у її квартирі, у них навіть розмови про це не було. Але якось так вийшло, що через три місяці після того, як він уперше залишився у неї, у квартиру дівчини перекочувала купа його речей…. Продовжити читання →

– Тату, а нам що дістанеться? Вони ж усе забрали… їм машину, гроші, мотоцикл… можна сказати, їм шубу, а нам обшарпаний комір. Дочка Олена ображено підтиснула губи, бо, попри молодість, чітко бачила, що молодші брати просто обібрали батька. Іван переглянувся… Продовжити читання →

— Ну що, красуне? Як тобі мій образ? — Алевтина дивилась на свого чоловіка із дверного отвору. — Все чудово, дуже навіть нічого. Михайло повернувся до неї боком, поправляючи краватку. — Звичайно, я завжди виглядаю бездоганно. Ти ж знаєш це… Продовжити читання →

— Лідо, там мама сказала, щоб ти зараз не лягала спати! Коли її гості підуть, треба, щоб ти помила посуд! – сказав Стас дружині, коли вона почала застеляти ліжко. — Я не буду мити посуд за кимось! – сказала його… Продовжити читання →