Я та сама донька, яка відправила маму на заробітки. Але ви не думайте, що хотіла, аби ненька заробила грошей мені на квартиру чи на машину. Просто розуміла, що це для мами єдиний шанс бодай трішки пожити для себе та почуватися по-справжньому щасливою. Мама рано вийшла заміж, у 19. А у 20 вже народила мене. Навіть […]
Наталю Степанівно, я з вашим сином жити не буду, так йому і перекажіть, – сказала Світлана.
“– Наталю Степанівно, я з вашим сином жити не буду, так йому і перекажіть, – сказала Світлана. – А з ким ти житимеш? Кому ти потрібна з дитиною? Щось я у вас за огорожею черги з принців не бачу, – промимрила свекруха Світлана збирала речі доньки. Свої вона вже поклала в сумку – небагато, тільки […]
Ярик, опудало! – вигукнув чоловік.
“– Ярик, опудало! – вигукнув чоловік. – Закрутив дівчинці голову, набрехав діжку арештантів і злиняв! Ну, племінничок! Ну паразит! Зараз я до Алевтини подзвоню! Автобус зупинився біля вказівника “Пашкове”. З автобуса вийшли двоє людей: місцева мешканка шістдесяти років Ганна Попова, та молода жінка з кругленьким животиком. Ганна підійняла дві досить важкі сумки й впевнено пішла […]
– Це моя майбутня дружина – заявив чоловік. – Тому збирай речі і звільни будинок.
Після 23 років сімейного життя, я з’ясувала, що мій чоловік має іншу жінку. З Орестом ми одружились, будучи ще студентами. Жили в селі в будинку моїх батьків, яких на той час вже не було на цьому світі. Оформила дім на себе, будучи вже в шлюбі. Ми мали невелику господарку і обоє працювали на роботі. З […]
І ось їх знову звела доля.
“І ось їх знову звела доля. Тільки тепер із радісного приводу. Діти, яких могло й не бути, збираються одружитися. Чи це не знак долі? У коридорі жіночої поліклініки на лаві сиділа жінка похилого віку. Поруч із нею сиділа щупла дівчинка, років 15-ти, у короткій спідниці, з-під якої стирчали гострі коліна. Бабуся привела онучку на аборт. […]
“А ти знаєш, де зараз твій чоловік?
Оля стояла біля плити і пекла млинці. Поруч на табуретці, підібравши під себе одну ногу, сиділа Віра. Чоловіки жінок, які дружили ще зі школи, з самого ранку поїхали на два дні на риболовлю, і Віра, користуючись нагодою, напросилася в гості до Олі. Подругами вони ніколи не були. Тому Олю, м’яко кажучи, здивував візит ледве знайомої […]
“– Значить, з якоюсь тіткою Марією дітям краще, ніж із рідною бабусею?! – Обурилася свекруха
– Алло, Олено Ігорівно, ну ви де? Ви ж обіцяли прийти посидіти з дітьми… Ми на вас чекаємо, між іншим, уже годину! – Галя роздратовано дивилася на годинник, розмовляючи зі свекрухою. – Галю, у мене тиск підскочив, так почуваюся погано… Я не прийду… – голос Олени Ігорівни був ніби навмисне слабким і втомленим. – Тиск […]
Тиждень тому телефонує свекруха.
“— Як куди? Яке сісти? Сидить рідня, а вас допомагати покликали, гаразд ще ти, а мати твоя яке відношення до моєї сестри має? – свекруха обурилася, зробила це голосно, так, що всі обернулися Нещодавно я вийшла заміж. Весілля вийшло галасливим і велелюдним: у мого чоловіка Михайла було багато рідні. Після урочистості ми продовжили жити разом […]
Я прокинулася від схлипувань дочки.
“Я прокинулася від схлипувань дочки. Вона стояла в піжамі біля гаража, тримаючи в руках порожній ланцюжок із ключем від замку. Велосипеда не було. Свекруха просто забрала назад свій подарунок Нещодавно свекруха подарувала нашій п’ятирічній дочці новий рожевий велосипед. Блискучий, з білими колесами та кошиком у формі серця. Він коштував недешево, і ми з чоловіком заздалегідь […]
І стало страшно.
“І стало страшно. Страшно від того, як легко виносимо вирок, не знаючи всієї правди. Як засуджуємо і клянемо, впиваючись своєю правдою… Того дня ми ховали Раїсу Петрівну. Тиху, непомітну нашу Петрівну, яка все життя, здавалося, тільки й робила, що чекала. То чоловіка з-за ґрат, то сина з армії, а потім… потім просто чекала на сина […]