Future Investments

— Здається, Ганно Сергіївно, ви трохи переплутали адресу або просто вирішили зіпсувати мені день своїми безпідставними звинуваченнями? — різко мовила Ірина, ставлячи важку каструлю з борщем на дерев’яну підставку й витираючи руки об чистий кухонний рушник. Ганна Сергіївна, її свекруха, стояла на порозі просторої кухні, склавши руки, і дивилася на невістку так, ніби та щойно … Читати далі

Яна майже беззвучно провернула ключ у замку й уже з порога зрозуміла: у квартирі вона не одна. У повітрі стояла якась не її тиша — наповнена чужою присутністю. Із спальні долинав жіночий голос, який жваво щось обговорював. — Ні, отут буде ідеально, я точно кажу. По стіні тут два сорок, цього вистачить. Якщо замовити шафу … Читати далі

— Навіть не думай про це! Навіть не мрій, більше жодних розмов на цю тему не буде! — рішуче відрізала Ірина й різко відмахнулася від чоловіка, коли той знову заговорив про купівлю власного заміського будинку із земельною ділянкою. Максим здивовано підвів брови й насупився: — Чому ти така вперта? Ти ж навіть не дослухала мої … Читати далі

Десять років тому Галина зібрала дві валізи й поїхала в Португалію. Іншого виходу вона просто не бачила. Усе почалося в один осінній день, коли Іван упав з риштування на будівництві. Лікарі зробили все, що могли, але працювати, як раніше, він уже не міг. Він сидів на лавці біля хати, дивився в одну точку й мовчав. … Читати далі

Липень у селі пахнув гарячим асфальтом, перестиглими вишнями і пилом від зерновозів, що снували дорогою від ранку до смеркання. Почалися жнива — час, коли село гуло, наче розтривожений вулик, і ніхто не мав права на відпочинок чи слабкість. Наталя чергувала на фельдшерсько-акушерському пункті до самого вечора. Її невеликий кабінет, який сільрада навесні нарешті відремонтувала та … Читати далі

Травневий ранок перед роковинами пахнув не скорботою, а важкою, вологою парою від розігрітої землі та смолистим духом свіжого лаку. Оксана стояла посеред літньої кухні перед величезною мискою, в якій туго, немов живе, підіймалося дріжджове тісто на поминальні паляниці. Руки її по лікті були в білому борошні, а на щоці лишився блідий слід. Вона вимішувала його … Читати далі

— Дача моя, і зятю тут робити нічого! — Марія Іванівна з розмаху поставила на дерев’яний стіл трилітрову банку з солоними огірками, ніби цим раз і назавжди поставила крапку в суперечці, яка тягнулася вже не перший місяць. Ірина стояла біля вікна, міцно притиснувши руки до грудей, і дивилася, як Андрій у дворі тягне важкі соснові … Читати далі

Галина Петрівна вже п’ятий рік була на пенсії й жила сама в невеликому селі біля лісу. Осінь була її улюбленою порою. Щоранку вона брала кошик, старенький ножик і йшла в ліс, а надвечір поверталася з повними відрами та довго сиділа на ґанку, перебираючи здобич. Найбільше її тішило, коли гриби їхали в місто до сина. Щоразу, … Читати далі

– Ну що, Михайловичу, не передумав? Поїхали до нас, га? Скільки можна тобі самому тут сидіти. Виділимо кімнату, житимеш нормально, без цих дров і колодязя. Я ж вважаю, що старість треба прожити по-людськи. А що доброго в цій твоїй глушині? Зять заводив цю розмову майже під час кожного приїзду — усе підбивав усе кинути й … Читати далі

— Ти все перебільшуєш, Наталко, — холодно промовив він, навіть не підводячи очей. — Який сенс влаштовувати драму? Ми дорослі люди. Почуття згасли. Так буває. Я сиділа на краю крісла, тримаючи в руках телефон із відкритим банківським додатком. На екрані світився безжальний баланс моєї картки: сорок дві гривні і вісімдесят копійок. — Почуття згасли? — … Читати далі