“– Уявляєш, як Люба зазналася. Не хоче зі мною спілкуватись. Дзвінки скидає. Ну й не хоче розмовляти, то й не треба, зазналася вже разом із своїм Павлом. Адже це я їх тоді познайомила. Невдячна Задзвонив телефон, Надія подумала: “Невже знову він дзвонить?” Але дзвонила подружка Віра: – Уявляєш, як Люба зазналася. Не хоче зі мною […]
Живу на дачі, щоб здавати квартиру – а син проситься пожити замість квартирантів…
Живу на дачі, щоб здавати квартиру – а син проситься пожити замість квартирантів… Лариса сиділа на кухні у дачному будинку та перераховувала гроші від квартирантів. Дванадцять тисяч гривень. З них п’ять на продукти, три на дрова для дачі, дві на ліки, решту – на життя. Бюджет сходився впритул, але сходився. Після того як овдовіла три […]
– Світлано, ти вже повернулася? Це добре, а тут у нас свято мами! – А чому в нас удома? Чому мені ніхто не сказав? – Тебе не було, мама так захотіла. – А подзвонити не можна, я була б проти. – Мама так і думала. – Чудово, щоб за десять хвилин тут нікого не було. Я втомилася, а ваше свято для мене зовсім не доречно! – Як я виставлю маминих гостей? – Як вони тут з’явилися, так нехай і їдуть. Усі! І мама також. А ти наводь порядок
– Світлано, ти вже повернулася? Це добре, а тут у нас свято мами! – А чому в нас удома? Чому мені ніхто не сказав? – Тебе не було, мама так захотіла. – А подзвонити не можна, я була б проти. – Мама так і думала. – Чудово, щоб за десять хвилин тут нікого не було. […]
— Значить, ти виганяєш нас на вулицю? У таку погоду? Коли в нас квартира залита? — Я не виганяю. Я прошу вас поважати мій простір і знайти інший варіант. — Іншого варіанту немає! — Є. Готелі, орендовані квартири, хостели. На будь-який бюджет.
Юлія вимкнула комп’ютер і потягнулася. День видався важкий — презентація для клієнта затягнулася, потім нарада, потім правки в договорі. Голова гуділа, плечі затекли. Хотілося дістатися додому, прийняти душ і впасти на диван із книгою. Двокімнатна квартира на бульварі Лесі Українки стала її фортецею два роки тому. Юлія довго збирала гроші, брала іпотеку, але коли нарешті […]
— Знаєш що, внучку мій милий! Якщо я вам так заважаю, то тут варіант тільки один. Ні до дочок більше не поїду, ні по друзях та подругах тинятись не стану. І діда якогось мені шукати не треба. Дивись-но, що видумали! Заміж мене видати на старості літ!
— Знаєш що, внучку мій милий! Якщо я вам так заважаю, то тут варіант тільки один. Ні до дочок більше не поїду, ні по друзях та подругах тинятись не стану. І діда якогось мені шукати не треба. Дивись-но, що видумали! Заміж мене видати на старості літ! — Ба, ну а я тобі про що давно […]
Зять щосуботи їхав «на рибалку». Я поїхала за ним і побачила те, чого не чекала
Зять щосуботи їхав «на рибалку». Я поїхала за ним і побачила те, чого не чекала – Валерію, ти знову на рибалку? – дочка визирнула зі спальні, коли чоловік гуркотів на балконі вудками. – Угу, – коротко відповів зять і продовжив порпатися зі снастями. Я сиділа на кухні за чаєм і мимоволі дослухалася. Шосту суботу поспіль […]
Провчила чоловіка – і було за що…
– Вітька, значить, з грошима буде, а ми без машини? – сухо поцікавилася я, роздивляючись свекруху. – Чудово ви придумали! – Насте, золотце моє, ти ж розумна жінка, ти ж розумієш, сім’я є сім’я, кров не вода, а Віктор без цих грошей просто пропаде. Катерина Андріївна сиділа на моїй кухні, обхопивши кухоль з чаєм обома […]
– Я ще молода, і мені треба вчитися. – Так ти про це повинна була раніше думати. За кожен свій вчинок людина несе відповідальність. Хіба це правильно, зняти із себе цю відповідальність і відмовитися від дитини, від такої крихітки, адже саме в перші дні життя їй просто необхідна мама.
Галина вже одягалася, коли пролунав дзвінок її колеги: – Галино Євгенівно, ви сьогодні обіцяли на пів години раніше прийти, ви зможете? – Так, звичайно, йдіть спокійно до стоматолога, я вже виходжу. Вона поспішно збігла вниз і вийшла з під’їзду, за ніч підморозило, ожеледь скувала всю доріжку, що вела до виходу з двору на вулицю. – […]
Це моя квартира! Моя! – кричала Марина, розмахуючи кулаками. – Злодійка! Ти скористалася неосудністю заслаблої бабусі, щоб незаконно заволодіти її майном! Я піду до суду! Я доведу!
– Це моя квартира! Моя! – кричала Марина, розмахуючи кулаками. – Злодійка! Ти скористалася неосудністю заслаблої бабусі, щоб незаконно заволодіти її майном! Я піду до суду! Я доведу! – Я тебе засуджу! – вигукнула мати. – Давай! Починай! – відповіла Лариса. Вона не хвилювалася. Документи були оформлені за всіма правилами. Мати знову з’явилася тріпати їй […]
– Дах провалився! Від снігу! І вікна всі розсохлися, дме так, що фіранки вітрилом! І пічка… Пічка тріснула, топити не можна! А нову ставити – це ж всю підлогу розбирати! Ти знала! Знала та мовчала!
– Віддай мені будинок, – вимагав брат, – зрештою, у тебе квартира є, а нам з дітьми куди?! – Я не проти, – тихо сказала я. – Забирай. Він так і завмер. Явно не чекав такого повороту, готувався до тривалої облоги, аргументи заготовив, може, навіть Таньку свою інструктував, щоб подзвонила мені та поплакала в слухавку […]