– Світлано, ти що ж це твориш? У Славіка напад, а тобі хоч би що? Лежить бідний і нікого поряд немає. – Я йому вже два місяці не дружина! – сказала Світлана, – нехай йому Яна бульйони возить
Телефон дзвонив, не перестаючи. Світлана насилу розплющила очі, простягла руку до тумбочки, подивилася на екран – Каріна Павлівна. Колишня свекруха. – Господи, коли вже вони дадуть мені спокій? – подумала жінка. Світлана знала: якщо вона не відповість, вона буде дзвонити без перерви – жінка була вперта і звикла, що її поза увагою не залишають. – … Читати далі