Та я тебе в сім’ю прийняла! Кирюшу тобі віддала! А ти дріб’язок рахуєш? Безсовісна! – Репетувала свекруха – Ганнусю, незабаром п’ятнадцяте, пам’ятаєш? За три дні вже. Голос Валентини Сергіївни у слухавці звучав вкрадливо. Ганна закотила очі. – Пам’ятаю, Валентино Сергіївно! – От і добре. Тільки знаєш, я тут порахувала… – свекруха зробила паузу, ніби звірялася … Читати далі
Олена Григорівна Матвієнко працювала завідувачкою дитячим садком «Ромашка» вже двадцять три роки. Знала кожну дитину по імені, пам’ятала, хто з батьків розлучається, у кого проблеми з грошима, хто з малюків особливо потребує ласки. Діти тягнулися до неї — може, тому що вона ніколи не говорила з ними зверхньо, не робила вигляд, що їхні проблеми несерйозні. … Читати далі
Маруся була в паніці. Вона стояла біля дзеркала і не знала, що їй робити. Як на все це відреагує її мати? Напевно, приб’є або вижене з дому… Маруся ще раз погладила свій живіт, ніби заспокоюючи дитину, яка розбушувалася не на жарт. А там дійсно було чого боятися. Ірина Вікторівна була владною жінкою, про таких ще кажуть – … Читати далі
— Світлано Андріївно, до вас якась дівчина прийшла. Каже, з особистого питання. — Пропусти її, нехай заходить. До кабінету увійшла невисока кучерява дівчина в короткій спідниці. — Добрий день. Мене звати Христина. Хочу запропонувати вам угоду. — Добрий день, Христина. Цікаво, що за угода? Ми з вами начебто не знайомі… — З вами ні. А … Читати далі
Марина стояла перед відкритим холодильником і намагалася втиснути контейнери з холодцем між лотками з яйцями та горою овочів. Спина нила, пальці пахли часником, а у скронях стукало так сильно, що аж темніло в очах. До нового року залишалося два дні, але святкового настрою не було й близько. — Знову ти забила все продуктами, — пролунав … Читати далі
– Ти сьогодні знову будеш пізно? — Таня налила чоловікові ароматну каву, поставила чашку на стіл і звично провела рукою по його кучерявому волоссі. – Так, кохана. Роботи багато, ти ж знаєш… — Ілля поцілував руку дружини і знову взявся за сніданок – Шкода. Останнім часом ми навіть вихідні з тобою проводимо не разом, а … Читати далі
— Мамо, відкрий! Це я!… Ліза? Не може бути…— Зараз, донечко, зараз….Вона розчахнула двері — і перед нею стояла її дівчинка. Та сама Лізонька, тільки… інша. Доросла…— Можна зайти? — Звичайно, рідна, звичайно! — Я… я так рада, що ти прийшла…За вікном падав сніг.Тільки щось було не так… — Мамо, відкрий! Це я! Голос за … Читати далі
Наталя прокинулася від наполегливого дзвінка мобільного телефону. За вікном іще не розвиднілося, на циферблаті будильника щойно почалася восьма хвилина серпня — понеділок, ранок. Поруч Віталій невдоволено застогнав, різко натягнув подушку на голову, намагаючись заглушити дратівливий звук. — Алло?.. — голос Наталі тремтів, сонний, хриплий.— Наталочко, це Валентина Іванівна, сусідка твоєї мами, — у слухавці пролунав … Читати далі
“– Мамо, може, Ліза має рацію. Цього року, справді, краще буде без гостей. Алісі ж тільки два місяці, вона ночами плаче. – Ось коли будете у своїй квартирі жити, тоді й встановлюйте свої правила. А в моїй хаті буде так, як я вирішу! Ліза не спала третю ніч поспіль. Аліса репетувала з одинадцятої вечора до … Читати далі
– А де вечеря, Надю? Чому на столі пусто? – Спитав чоловік. – Вечеря там же, де й твої грошики, любий! – Відрізала дружина – Ну, що? Чим сьогодні порадуєш, дружино? Ох, і зголоднів же я! Цілого бика з’їв би зараз! – у квартиру шумно ввалився Михайло, який повернувся з роботи. Він був упевнений, що … Читати далі