“– Ти чого двері не відчиняєш? – Не хочу! І не буду. Гості повинні попереджати про свої візити, а ще, не лазити по ящиках, холодильниках і шафах. – У сенсі не будеш? Це ж моя мати! Вона ж до мене… Продовжити читання →

“— Ти жартуєш? А банк чекати не буде! Шукай де хочеш — телефонуй матері, сестрі, комусь! Позич хоч на кілька днів, поки борг не повернуть! — Світлана ледве стримувала обурення. Знову одне і те ж. Тільки мова заходить про іпотеку… Продовжити читання →

– Доню, у нас з татом для тебе сюрприз, – загадково промовила Аліна Федорівна. – Який? Ви купили мені новий телефон за те, що я вступила до університету на бюджет? – з надією поцікавилася Рита. – Ні, у тебе скоро… Продовжити читання →

“– Що за нечепури тут побували? Дзвони своїй рідні, хай приїжджають наводити порядок, – обурювалася Ліля. – Я не прибиратиму за ними. З мене достатньо того, що я постійно перу постільну білизну після твоїх друзів. Вони ж занадилися ночувати на… Продовжити читання →

“– Майя, тобі скільки років? – тихо спитав батько. – У мене таке враження, що ти не на першому курсі університету, а у першому класі. Яке б не було кохання, жити десь треба, їсти щодня треба? Потрібно. Ви куди спішете?… Продовжити читання →

– Дивись, куди преш, курка, – штовхнув мене колишній чоловік у коридорі офісу. Його плече було таким же кістлявим та неприємним, як і п’ять років тому. Запах дешевих парфумів, змішаний з потом і застарілим тютюном, вдарив у ніс. Я похитнулася,… Продовжити читання →

Ганна лежала в палаті лікарні й радісно дивилася на дочку, що спала поруч. Марійка з’явилася на світ три дні тому, і всі ці дні жінка не могла повірити своєму щастю. Десять років вони з чоловіком Дмитром мріяли про дитину, обстежувалися,… Продовжити читання →

– Ти нам не рідня, – сказала свекруха і переклала м’ясо назад у каструлю. Олена завмерла біля плити, тримаючи в руках тарілку. На ній ще залишалася підливка від гуляшу, який Раїса Петрівна щойно готувала. Шматочки м’яса зникли в каструлі один… Продовжити читання →

“– Ви ж кріп від петрушки відрізняєте лише з етикеток у крамниці! Та й ягоди тільки у варенні бачили! – Бурчала ображена сусідка Валентина із Василем приїхали на дачу. Купили вони її восени, а тепер вирішили привести все до ладу…. Продовжити читання →

“«Сьоме липня! Цього не може бути! Просто збіг. Але й ім’я Андрій. По-батькові та прізвище інші. Так начебто усиновлювачі можуть змінити по батькові та прізвище. Та й ім’я теж…» Довго дивилася на портрет чоловіка, ніби сподіваючись побачити щось рідне Жінка… Продовжити читання →