“– Привіт, мамуль, – цмокнула її дочка в щоку. – Знайомся – це Вадик, він буде з нами жити Неприємним дзвоном сповістив дзвінок про те, що хтось прийшов. Люся скинула фартух, витерла руки й пішла відчиняти двері. На порозі стояла дочка разом із хлопцем. Жінка впустила їх у квартиру. – Привіт, мамуль, – цмокнула її дочка … Читати далі
Степан останні три роки жив так, ніби його вже не було. Після того, як його Нінка пішла із життя, а пішла вона тихо, уві сні, навіть не розбудивши його, він ніби застряг десь на межі життя. Вставав, топив піч, варив кашу… А навіщо? Незрозуміло. Село їх теж ішло з життя потихеньку. Після пожежі минулого року, коли пів … Читати далі
Мамо, ви для себе його на світ приводили, а не для мене, от і колотіться зі своїм Женькою самі! А мені треба відіспатися перед навчанням. – Глібе, ну я ж не так часто тебе прошу! Усього разочок його до школи відвести. Все-таки перше вересня, усі будуть із батьками… – Так, з батьками, – перервав Марину … Читати далі
Про те, що вона нічого з себе не представляє, Віра дізналася в п’ятницю, проводячи в колі подруг найчудовіший з вечорів за останні кілька місяців. Вони давно не зустрічалися, що не дивно: у Віри було четверо дітей і чоловік, який пропадав на знімальному майданчику з ранку до ночі, намагаючись забезпечити сім’ї гідне існування. Не те, щоб … Читати далі
– Зрозумій: зрадив він, ця жінка тут зовсім ні до чого. Розлучайся і справа з кінцем. – Як ти з татом? – Так. Для мене жити в обмані було неприпустимо – Ну, нарешті ти посміхаєшся! – Інна обійняла Наталку. – Слава Богу! – Мамо! – очі доньки сяяли. – Олег сказав, що хоче другу дитину! … Читати далі
— Господи, та у нас своїх троє!Настя важко сіла на диван. Схопилася за голову. Федір похмуро, з-під лоба подивився на неї. — То що мені тепер робити? У дитячий будинок її відвезти? Василь мені все ж таки братом був… — Братом! Ти коли востаннє бачив цього свого брата? Років десять тому? Він і з’являвся до … Читати далі
У нас в офісі був хлопець. Ну як хлопець… дорослий чоловік, 36 років. Але він був незвичайний. Якщо говорити прямо, то людина була дурною від природи. Ну ось зовсім нерозумний! Але я взяв його на роботу ще 6 років тому і жодного разу не пошкодував. Найцікавіше, що він знав, що дурний від природи і не … Читати далі
Зранку до Єфименків приїхав з міста дорослий онук, на весіллі якого вони нещодавно були. Приїхав Сашко за картоплею, бо він завжди допомагав своїм улюбленим бабусі з дідусем цю картоплю і садити, і копати. – Ну, ти хоч скажи, Сашко, як тобі живеться зі своєю Світланкою? – швидше поцікавилася бабуся, пораючись біля печі. – Так, по-різному … Читати далі
Єгор вийшов зі свого кабінету в 17:50, чим сильно здивував секретарку. Робочий день закінчиться тільки через десять хвилин, а він уже зібрався додому. Це було так не схоже на чоловіка. Зазвичай він засиджувався мало не до сьомої, оскільки йому нікуди було поспішати. Секретарка прощебетала: -Гарних вихідних, Єгор Андрійович! -І тобі, – кивнув чоловік, виходячи з … Читати далі
– Алло, поліція? – жінка, яка дзвонила, ледь стримувала сльози. – Мене пограбували. Провулок Ушинського, будинок сім, квартира п’ятнадцять. Капітан Кравченко важко зітхнув. Ну, чому саме зараз, коли до кінця зміни залишалося дві години, а до Нового року п’ять, на його ділянці хтось вирішив порушити закон? Через дві години за ним повинен заїхати Віктор, на … Читати далі