– Сама подумай, хіба це нормально? – обурювався Антон у черговий раз, – твоєму боввану всього шістнадцять! Я його годую, одягаю, виховую, а ти поводишся так, ніби я йому ніхто! – Так і є – ніхто, – спокійно відреагувала Олена на слова чоловіка, – вітчим – це не родич. – Ах, навіть так? – Вибухнув […]
Як будеш їхати, не забудь купити ковбасу, а решта все у мене є, – каже мені мама. – Так я уже купила, таку як ти любиш, не хвилюйся, – відповідаю і посміхаюся. Моїй мамі 70 років, а вона як мала дитина, каже, що в селі ніде такої доброї ковбаси нема, як я з міста привожу. Я тут в магазині беру, рублену, і мама саме таку любить. Ми з чоловіком і дітьми щоразу на свята їздимо до неї в село, це вже традиція, по іншому зараз і бути не може, адже відколи батька не стало, мама сама залишилася
– Як будеш їхати, не забудь купити ковбасу, а решта все у мене є, – каже мені мама. – Так я уже купила, таку як ти любиш, не хвилюйся, – відповідаю і посміхаюся. Моїй мамі 70 років, а вона як мала дитина, каже, що в селі ніде такої доброї ковбаси нема, як я з міста […]
– Привіт, – натягнуто посміхнулася невістка. – На скільки ж ви приїхали? На тиждень? – А що, не хочеш гостей бачити у своїх хоромах? – Вітя одразу перейшов у напад
Аліна заклякла біля вікна. Біля під’їзду зупинилося таксі, а поряд з ним незабаром утворилася гірка валіз та сумок. – Сергію, ти когось чекаєш? – крикнула вона чоловікові, який займався з кавоваркою на кухні. – Ні, а що? – озвався той. – Кого ж принесло без попередження? Хоча, я здогадуюсь, кого, – промайнуло в голові в […]
Ми вклали сина спати, і чоловік попросив мене присісти. Спокійним і рівним голосом повідомив, що зустрів іншу, що збирається жити з нею, а я з дитиною щоб їхала до своїх батьків. Виявляється, у нього цей роман вже давно, просто він чекав, щоб сину виповнилося хоча б п’ять років. Зранку чоловік пішов на роботу, а до мене забігла свекруха. Я не дуже хотіла, щоб вона переможно зловтішалася моїм сльозам, тому намагалася з усіх сил триматися. Та, виявляється, свекруха прийшла не за тим
Ми вклали сина спати, і чоловік попросив мене присісти. Спокійним і рівним голосом повідомив, що зустрів іншу, що збирається жити з нею, а я з дитиною щоб їхала до своїх батьків. Виявляється, у нього цей роман вже давно, просто він чекав, щоб сину виповнилося хоча б п’ять років. Зранку чоловік пішов на роботу, а до […]
– Ах ось значить як, женете? Ну що ж, я піду! Потім лікті будете кусати та назад кликати, а я не прийду! – Це навряд чи, – тихо сказала дружина
– Ах ось значить як, женете? Ну що ж, я піду! Потім лікті будете кусати та назад кликати, а я не прийду! – Це навряд чи, – тихо сказала я услід колишньому чоловікові, який вибіг із кухні. …Сашко з’явився, як завжди, не вчасно, коли я вже викреслила його зі свого життя. Хоча кого я обманюю, […]
— Ні-ні, тебе там молода лялечка чекає, тебе і твої брудні шкарпетки з трусами. Йди-йди, а то потім не приймуть. Не втрачай шансу, а то нині молодиці, які на старих пердунів западають, у дефіциті. Хоча, може, вона тебе на зиму бере, щоб на опаленні економити, та було кому пісок на вулиці посипати
— Я йду назавжди. Я іншу жінку знайшов, молоду, на відміну від тебе. — Ну то йди, чого ти став? — хмикнула Валя і знову повернулася до екрана телевізора. — Вона, між іншим, кохає мене, — з гордістю сказав він. Валентина сиділа перед телевізором, дивилася сентиментальну мелодраму по якомусь там каналу, лузала насіння і голосно […]
Варьку в селі засудили в той же день, як живіт став випирати з-під кофти. У сорок два роки! Вдова! Яка ганьба!
Варьку в селі засудили в той же день, як живіт став випирати з-під кофти. У сорок два роки! Вдова! Яка ганьба! Її чоловіка, Семена, десять років як на цвинтарі поховали, а вона – на тобі, в подолі принесла. – Від кого? – шипіли баби біля криниці. – Та хто її знає! – вторили їм. – Тиха, […]
Аля, я виходжу заміж, – сказала Варя зі збентеженою посмішкою.
– Аля, я виходжу заміж, – сказала Варя зі збентеженою посмішкою, – весілля наступної п’ятниці. Прийдеш? Я була б дуже рада тебе бачити. – Жартуєш? Ти? За кого? Так раптово? – у Алі все всередині похололо від такої новини, немов подруга її зрадила. Вона навіть не припускала, що їй буде так боляче це почути. Завжди […]
“– Набридло, все, йду! Скільки можна! Дитина, вічна її втома, допоможи, допоможи … а я гуляти хочу, як раніше!
«Набридло, все, йду! Скільки можна! Дитина, вічна її втома, допоможи, допоможи … а я гуляти хочу, як раніше! Я хочу близькості! Я працюю! Хочу прийти до коханої дружини, жінки… зараз у друга поживу, потім знайду молоденьку… еххх…» – сидячи за кермом і думаючи про те, що сьогодні була остання крапка в їх з дружиною стосунках, […]
Шуро! Шурка! Стій! Не ходіть додому! – гукнула сусідка молоду жінку біля під’їзду. – Що трапилося, бабо Валю? – поцікавилася Олександра і міцніше стиснула ручку трирічного синочка. Її серце тьохнуло в грудях, передчуваючи недобре. – Там у вашій квартирі двоє…
– Шуро! Шурка! Стій! Не ходіть додому! – гукнула сусідка молоду жінку біля під’їзду. – Що трапилося, бабо Валю? – поцікавилася Олександра і міцніше стиснула ручку трирічного синочка. Її серце тьохнуло в грудях, передчуваючи недобре. – Там у вашій квартирі двоє… – зашепотіла Валентина Іванівна. – Давай убік відійдемо. Я коли шум почула на майданчику, […]