Почалося все одразу після того, як Надя та Іван одружилися. Їхні мами дуже подружилися. Спілкувалися, передзвонювалися, ходили одна до одної в гості, добре жили вони недалеко. Обидві мами були вдовами і перебували в приблизно однаковому віці. Досить немолодому, поважному. Обидві на пенсії, приблизно однаково крихітного розміру. Болячки однакові, біди й проблеми теж

Автор

— Можете нічого не купувати. Грошима віддати, – заявила свекруха.— Як грошима? Зачекай. За що віддати? – сторопів чоловік. Надія вийшла з кімнати і тихо прикрила за собою двері. Вона вирішила залишити чоловікові самому розрулювати цю ситуацію. Це ж його мати. Ось нехай і домовляються там самі. Почалося все одразу після того, як Надя та Іван одружилися. … Читати далі

Через що посварилися? Адже живемо окремо, до молодих я ніколи в життя не лізла, двоє онуків у мене. Старшому онуку 6 років і онучці 4 роки. А сварка вийшла в нас через цукерки. Точніше через те, що я на очах у невістки і сина онука цукеркою пригостила. Думаєте алергія в дитини, а баба дурна я, на зло матері дитині цукерку сунула?

Автор

З невісткою посварилася. Просто в пух і прах. За всі 7 років, що Ніна заміжня за моїм сином, це вперше. Але й так сказати, надто довго я мовчала. А я теж маю право висловитися. Через що посварилися? Адже живемо окремо, до молодих я ніколи в життя не лізла, двоє онуків у мене. Старшому онуку 6 … Читати далі

Мені роками не вдавалося, а нова невістка за три дні поставила свекруху на місце

Автор

Ольга стояла над обробною дошкою та нарізала овочі для салату. Свекруха Лідія стояла над душею. – Ольго, ти не так ріжеш! Треба тонше! Я Ігореві завжди тонко різала. Він звик. Жінка мовчки взяла інший ніж. Різала тонше. Десять років так. Слухала поради, кивала, переробляла. Лідія Сергіївна завжди знала краще. Як готувати, як прибирати, як дітей … Читати далі

— Дівчата у нас непогані, але начальниця – справжня мегера, – шепотіла мені Катя, моя сусідка по кабінету, у мій перший робочий день, – Жахлива людина! У нас її всі бояться. Жодного разу не бачила, щоб вона комусь посміхнулася

Автор

— Дівчата у нас непогані, але начальниця – справжня мегера, – шепотіла мені Катя, моя сусідка по кабінету, у мій перший робочий день, – Жахлива людина! У нас її всі бояться. Жодного разу не бачила, щоб вона комусь посміхнулася. Навіть із клієнтами завжди суворо розмовляє. Премії може позбавити за найменшу провину, проспиш або після вечірок … Читати далі

А що? Я вважаю: заміж треба виходити швидко, а то залишуся… – вона подивилася на Олександру, – а то залишуся як тітка Шура… старою дівою. — Катю, замовкни! – закричала на доньку Алла. — Та годі, не кричи на неї, має рацію Катруся: таких як я раніше старими дівами називали. А я й не ображаюся, звикла. Та й усе тепер – мені вже заміж не треба поспішати, я вже на пенсії, залишається городик тримати, та курочок

Автор

Алла машинально поставила на стіл ще одну тарілку.— Когось ще чекаєш? – помітив чоловік Олег.— Ой, зайва! – Схаменулася господиня. І щойно встигла прибрати блюдце, одразу почула дзвінок.— Ну, точно хтось прийшов, може сусідка… Алла, не знімаючи фартуха, відчинила двері й ахнула. – Шуро! Та як же це?! Ти хоч би подзвонила, ми б зустріли.Легкий … Читати далі

Знаєш, вона ж на ювілей батька приїхала і висловилася там перед гостями на повну. Сказала, що невістка в неї “уживаний товар”! А в батька і колеги були з роботи, їм ось таке знати було обов’язково? Звісно, після такої її поведінки про наше з нею спілкування вже не може йтися, хоч би як чоловік намагався нас помирити

Автор

— Мій чоловік потрапив до лікарні з незначним захворюванням, – пояснює Василина. – Я в цей час була на дачі в мами, готувалися до ювілею батька. Свекруха швиденько в лікарню метнулася і взяла ключі. — А ти документи в одній папці чи що зберігаєш? Усі, які є?— Ні, що ти! Усе по різних папках, мої, … Читати далі

Через деякий час на сімейному святі, куди вони з Юрою приїхали привітати тітку, трапилося дивовижне: їх просто не пустили в будинок. — Це що означає? – Тамара була в шоці. Вони з Юрою стояли на порозі з букетом. — Подарунок давайте, а до столу ми вас не пустимо, – процідила свекруха Дар’ї. – Ми з такою ріднею ріднитися не хочемо

Автор

— Вихідні минули, а ми навіть не присіли, – Тамара витерла піт із чола і подивилася на чоловіка, Юру. — Ну начебто все зробили. Зараз я садові інструменти приберу в сарай і поїдемо додому. Поки чоловік наводив лад, почалися сутінки. Поки завантажили речі в машину, сонце зайшло. — Усе. Зате чисто й акуратно, – чоловік … Читати далі

— Як сходила вчора? – запитала Лідія Миколаївна в доньки. — Нормально, – фиркнула та, – усі потім у кафе пішли, а я одна додому поперлася. Тобі ж батько надсилає аліменти. Куди ти їх діваєш

Автор

— Мамо, ми тобі Дашку привели, вона на вулиці залишилася погуляти, дивись за нею! – син, Віктор, зателефонував Лідії Миколаївні. – Ми з дружиною на ювілей запрошені. — А як же Даша? Їй у садок завтра! – сполошилася Лідія Миколаївна. – Та й я збиралася до подруги на дачу з’їздити. Домовилися вже з нею. — … Читати далі

Зарплата чоловіка мала бути тільки через день, якісь залишки її були, але в нього на картці. А на мою допомогу ми буквально за 3 дні до цих подій купили чоловікові нову зимову куртку. Разом, у моєму гаманці сиротливо моталася сума 819 гривень. І як на неї жити з дитиною, яка вже не немовля, якій потрібні каші, м’ясо, овочі, фрукти

Автор

— У тебе взагалі є хоч якась гордість, – почула я від коханки мого чоловіка, – Усе, пішов мужик від тебе, кинув, не хоче жити з тобою і чути про тебе, перестань йому надзвонювати. Коханка, розлучниця – саме такі слова їй підходять. Чоловік пішов від мене 2 тижні тому. Він ще залишається моїм законним чоловіком, … Читати далі

— Ох, звикла форсити! Взувай, кажу, валянки, ніхто з тебе їх не зніме, зате тепло буде, дорога не близька. В автобусі було тепло, і Тоня раділа, що не поступилася матері, взула чоботи – у місто ж їде. – От посміявся б Толик, побачивши мене у валянках, наче по селу вийшла прогулятися

Автор

— Коли в мене буде весілля, я хочу, щоб у руках був букет ромашок, – сказала мрійливо Тоня. Толик підійшов і обійняв її своїми великими ручищами: – Ромашки на весілля? Чи не занадто просто? Краще троянди… — Ні, ромашки, ось такі як зараз. Толик відпустив Тоню і, нахиляючись до кожної квітки, вибирав найбільші. – Такий … Читати далі