Future Investments

Юра вирішив зрізати шлях через двори і обімлів, коли побачив в інвалідному візку свою колишню. Її котила мати і щось говорила, але Лера явно її не чула – обличчя порожнє, насуплене і без грама косметики. Юра вже давно забув, що вона тут живе. «Лерці, як і мені, двадцять чотири роки, – зробив нехитрий підрахунок Юра, … Читати далі

Звідки взявся Василь в їхньому селі – ніхто не знав, Ліза точно не знала. Спочатку чула розмову мами й бабусі, що Васька син бандита, того прибили, а мати рідна кинула його до бабці, бо не потрібен. Потім чула, як баби в магазині говорили, що Васька в один день без батьків залишився, тому його і привезли … Читати далі

Зазвичай пошту забирав чоловік. Повертаючись із роботи, він відчиняв поштову скриньку, звичним рухом викидав рекламну поліграфію, а рахунки та іншу кореспонденцію приносив додому. Але цього разу було інакше. Ніна замовила поштою насіння квітів і чекала на повідомлення, тож сама перевірила скриньку. Повідомлення не було, зате був складений удвічі аркуш паперу. Перед тим, як викинути його, … Читати далі

– Вікторіє, ну що ти скупишся? – Дмитро сів поряд з матір’ю, і вони втрьох почали мене вмовляти. – Мама має рацію. Навіщо нам дві квартири? – Продамо цю та мамину. Купимо одну гарну. Мамі вже тяжко одній. Марії теж час заміж, нареченого приводити нікуди – Віка, люба, ти ж розумієш, що це дуже багато … Читати далі

– Ігорьку… – тихо, майже пошепки сказала мати, підводячи на сина повні сліз очі. – Вони ж… зіпсовані. З пліснявою. – Де? – Ігор навіть не зніяковів. Він узяв один пряник, покрутив у руках і пальцями збив найбільшу пляму плісняви. – А це… Мамо, ну ти що, як маленька? Обріж ножем і все! Тісто ж … Читати далі

Надя була вже на п’ятому місяці, як Микола заявив, що в нього інша. Зібрав речі та пішов. Жити у квартирі можна було ще п’ять днів, за наступний місяць нема чим платити. Микола завжди платив сам. Вони були не розписані та вимагати, щось від свого мешканця вона не наважилася. Вона б звичайно могла жити, але гроші … Читати далі

“– Він дізнався, що ділити нічого. Квартира, машина, рахунки — усе оформлено на нас із мамою. Пам’ятаєш, як ти тоді опиралася? А ми наполягли. Ольга згадала, як три роки тому батьки переконали її записати майно на себе. «Мало що в житті буває», — казала мама Вечір, коли Оля почула раптову пропозицію чоловіка розійтися, починався, як … Читати далі

“Тест на відданість господар не пройшов – собака сумно дивився йому вслід… Ольга м’яла в руках кухонний рушник. – Ніно Петрівно, я більше не знаю, що робити, – голос невістки тремтів. – Обіцяє, обіцяє. А потім. як у воду канув. Свекруха мовчки наливала чай. Рухи розмірені, звичні. Але очі – сталеві. – Розкажи до пуття. … Читати далі

“— Крадете, значить? Отак! А совість у вас є? Ви ж наші сусіди! — Вась! Василь! Ти мене чуєш, чи ні? Де ти, озвися! О, як завжди — у своєму улюбленому комп’ютері завис! — обурилася дружина. — Та відірвися вже від нього! Скільки можна тебе кликати! — Ну, чого тобі? — невдоволено відповів чоловік, який … Читати далі

“— Олеже, зупини свою дружину! Вона з глузду з’їхала! Христина притулилася до плеча Олега, дивлячись на масивні двері їхньої нової квартири. Ключі в руках чоловіка тремтіли від хвилювання. Трикімнатна квартира в центрі міста тепер належала їм. — Не можу повірити, що тітка Ліда залишила мені таку спадщину, — прошепотіла вона, і голос ледь чутно тремтів … Читати далі