— Ти моя доля. — лагідно казав мені наречений.А перед самим весіллям прийшов додому та оголосив, що зустрів іншу. — А як же доля? — як папуга, перепитала я. Костянтину, зважаючи на все, було трохи ніяково від того, що він кидає мене перед весіллям, але тут він не стримався. Усміхнувся. — Яка доля, Христинко, ну ти чого?! … Читати далі
— Не зрозуміла? А хто це вирішив, що ви там жити будете? Ви в кого дозвіл питали? – здивовано дивилася на невістку свекруха. — Ми переїжджаємо на вашу дачу – повторила жінка. – Вивозьте свої речі, нам вони заважають, – Марина стояла в дверях міської квартири свекрухи, нервово смикаючи ремінець сумки. Олена Павлівна завмерла з … Читати далі
– Мамо, ти чого так довго? У нас два дні всього, а ти годину вже порпаєшся! Галина Петрівна винувато подивилась на сина. Три сумки з продуктами стояли біля під’їзду, вітер тріпав її поношений плащ. – Зараз, Денисе, я ж хотіла пиріжків напекти… – Які пиріжки? – Світлана, невістка, закотила очі. – Галино Петрівно, у нас … Читати далі
У Насті не стало батька. Мама повідомила їй про це тихо й швидко, ніби це не розмова з дочкою, а диктор по радіо зачитує телеграму. Настя відпросилася з роботи, покидала речі у сумку та побігла на станцію. Найближчий автобус відвіз її в рідне містечко. Мама була сама не своя. Телефоном вона намагалася триматися, а при … Читати далі
— Мамо, тату! У мене для вас новини! – Ліля зробила ефектну паузу, а потім радісно продовжила, – Я чекаю дитину! Скоро ви станете дідом і бабусею! На хвилину за святковим столом запанувала тиша, а потім Наталя, мати Лілі, невпевнено запитала: — Дитина? — Ну так, мамо, дитина! – розсміялася Ліля, – Ваш онук чи … Читати далі
— Ну мам, ти чого ти така недолуга, як вівця, скільки можна тобі пояснювати, ось сюди натисни! — Я тобі зараз як дам вівцю по лобі, грубити вона мені надумала! — Дістала ти мене, тоді не скигли, що допомога потрібна, узагалі не буду нічого робити, – пирхнула Ліля і пішла до себе в кімнату, грюкнувши … Читати далі
— Я не планую грандіозне свято на честь ювілею, тому запрошую мінімальну кількість гостей, – розповідала Ніна синові та невістці за вечерею. — Це скільки? – вирішив уточнити Вадим, який знає про любов матінки до пишних свят. — Двадцять три людини будуть точно і ще парочка під питанням, – спокійно розповідала літня жінка. — Зачекайте, … Читати далі
— Шикуєш, Оленко?! Батон можна було дешевше взяти, курка теж на знижці буває… Та й простроченням гребувати не варто, у нашому-то становищі! – Свекор закінчив вивчення чека і, поправивши окуляри, суворо глянув на Олену. — Андрію Петровичу, у вас совість є?! – Олена зі злістю зачинила дверцята холодильника, куди тільки-но запхнула злощасну курку, – Не … Читати далі
Олена прожила з Олегом майже тридцять років. Виховали сина. Жили важко. Олена працювала, все до хати несла. Працювала ким доведеться: підлогу ночами мила, в офісах прибиралася. Аби грошей було більше. Олег працював у графіку добу через три. Любив сходити у гості, смачно поїсти. – Олеже, може, ти візьмеш підробіток? – Олено, коли? Добу попрацював, треба … Читати далі
Раніше ми жили разом із моїми батьками в старому будинку в межах обласного міста. А півроку тому, батьки вирішили купили однокімнатну квартиру на околиці міста, а решту виручених грошей віддати нам. Адже вони за своє життя тяжко напрацювалися і на землі і на роботі, їм просто хотілося спокою. А я з чоловіком і шестирічною донькою … Читати далі