– Значить, Марк, – батько кивнув, наче ставив галочку. – Тридцять вісім років. Бізнес. Стабільність. І плани на мою дочку…
– Ти що, з глузду з’їхала?! – голос матері ляснув по вухах верескливо й пронизливо. – Йому скільки? Тридцять вісім? А тобі – вісімнадцять! Ти взагалі розумієш, що це означає? Аня стояла в отворі кухні, пальці вчепилися в одвірок, ніби без цієї опори вона впаде. Усередині все тремтіло, але обличчя було кам’яним. – Розумію, — … Читати далі