“Змалку вона не знала, що таке любов і ласка, не відала, як це — бути потрібною, важливою — Чудовисько… — шипіла мати й пропалювала доньку непривітним поглядом, — народилася ж на мою голову така… Немає на тебе ніякої управи, не дитина, а покарання. Ах, якби не ти, то життя б моє… Мати обірвала шипіння й […]
“І тут на тобі, в 43 роки раптом звалилася новина, як сніг на голову… Оксана неспішно йшла додому і думала, як вона скаже чоловікові, синові… Цікаво, як вони відреагують на це? Оксана вийшла з жіночої консультації на ватяних ногах. 8 тижнів. Такого вона точно не очікувала почути від лікарки. Негаразди з організмом вона списувала на […]
“– Дай Боже Здоров’я, дорогі родичі. Ось ми й дісталися нарешті до вас. Михайле заходь, чого на порозі тупцюєш, і Андрійкка запрошуй, а то в телефоні сидить своєму. А ви, вибачте, хто? – Ну, як же.. Я тітка Ліда, сестра свекра твого, це мій чоловік Михайло та син Андрій. У нас зараз відпустка, ось ми […]
“– Виручай, Лідо. Гроші потрібні. Дуже. Тисяч сто п’ятдесят. Надія лише на тебе. Допоможи, сестро! – Ось тобі раз! Де ж я візьму такі гроші? Це ж не сто п’ятдесят гривень, не півтори тисячі і навіть не п’ятнадцять. Що щось серйозне сталося? Ліда народилася та виросла в селі. Після школи поїхала до міста вчитися. Батьки […]
“-Діаночко, це ж моя мама. Прошу тебе, будь до неї поблажливішою. Вона освоїться і все буде гаразд. Ти ж розумієш, у селі їй самій жити не можна Свого батька Микола зовсім не пам’ятав. Його не стало, коли хлопчику не виповнилося ще й року. До закінчення школи він жив із мамою у селі. Марія робила все, […]
“– Ми з Андрієм вирішили одружитися, – урочисто оголосила Валентина. Повисла тиша. Ліда та Ніна дивилися на матір, як на божевільну. – Одружитися? – перепитала Ліда. – У шістдесят п’ять років? – А що, є вікові обмеження для щастя? – Незворушно запитала мати Валентина Семенівна гладила нову сукню та посміхалася своєму відображенню у дзеркалі. У […]
“– Мамо, ну чому, чому ти повинна догоджати цій неприємній жінці? Чому ти завжди перед нею навшпиньки танцюєш? – Виростеш – зрозумієш, а поки що роби, що сказано! У будинку Бондаренків сьогодні на кухні було не спокійно. Господиня, Віра Іванівна, намагалася встигнути скрізь і відразу. У духовці в неї запікалося м’ясо з картоплею, на плиті […]
“Швидка їхала дуже довго. Настя сиділа на зупинці одна. Люди проходили повз, і нікому не було до неї справи. Одна з жінок, огрядна, на коротких ніжках, що ледве пересувала ними, тягла за собою візок. Вона зупинилася навпроти Насті і, подивившись кудись униз, сказала: – У вас щось протекло, сік капає Телефон в руках Насті здригнувся. […]
“Іноді лихо буває початком радості… З Ганною Іванівною Захаровою сталося лихо. Спускаючись зранку з ґанку, вона послизнулась і впала. Дуже невдало впала – сильний біль вогнем охопив усю ногу від гомілки до коліна. Жінка спробувала підвестися, але не змогла навіть зігнути ногу. Було ще дуже рано, і нікого, хто міг би допомогти Ганні Іванівні, поряд […]
– Це ж мої онуки, і якщо вони тобі заважають… – Людо, та почекай ти! Я ж кликала тебе. Те-бе! Ми хотіли з тобою пройтися набережною, в театр зазирнути, пам’ятаєш? Який же театр із дітьми? У мене взагалі однокімнатна. А четверо дітей… Ну куди ми тут усі вліземо? – Та вже помістила б нас якось, […]