Future Investments

Повітря у вітальні пахло запеченим м’ясом, часником і дорогими маминими парфумами, які вона діставала лише на великі свята. За великим розкладним столом, накритим білосніжною скатертиною, зібралася вся родина: тітки, дядьки, хрещені. Мені тоді було п’ятнадцять. Я сиділа скраю, намагаючись бути непомітною, як і завжди. У центрі уваги, звісно, була мама. А точніше — її розповіді … Читати далі

— Кому ти потрібна після тридцяти? — верещала свекруха. Через рік я дивилася на неї з вікна трикімнатної квартири в центрі. Долоня Сергія опустилася на стільницю з таким гуркотом, що чашка підскочила, розплескавши залишки чаю на білу скатертину. Коричневі краплі розповзлися по тканині. — Іро, ти мене взагалі чуєш? — Голос вібрував від нетерпіння. — … Читати далі

Телефонний дзвінок застав Марію в той момент, коли вона закінчувала перевіряти місячний фінансовий звіт для іноземного замовника. На екрані висвітилося ім’я матері. Дівчина відчула, як усередині все стиснулося від передчуття неприємної розмови. Останні три дні після вигнання Олени з дітьми її телефон не замовкав, але досі Марія просто ігнорувала виклики, намагаючись повернути своєму життю звичний … Читати далі

— Уявляєш, знову приходили! — Ксенія різко поставила тарілку на стіл. — І знову без попередження! — Ну мама же… Вона просто скучила, — Демид знизав плечима, не відриваючись від телефону. — Скучила? — Ксенія зупинилася посеред кухні. — Демиде, поглянь на мене. Вони були тут учора. І позавчора. І три дні тому. У твоєї … Читати далі

— Маша?! — Ернест не міг повірити своїм очам. — Що ти тут… Що ти тут робиш? — його червоне від напруги обличчя раптово стало білим, наче крейда, наче кров прилила кудись в інше місце. — Яка несподівана зустріч, любий!.. — сказала Маша, роздивляючись позу, в якій лежав її чоловік. Деякий час тому — Дякую, … Читати далі

— Маша!!! — волала свекруха на всю квартиру з самого ранку. — Ти знову не винесла сміття вчора ввечері?! Відповіді не було. — Маша!!! — знову заволала жінка, не чекаючи на реакцію, і пішла до спальні сина та невістки. Виявилося, що Маша сиділа там у навушниках і навіть не чула обурення свекрухи. Побачивши це, Вероніка … Читати далі

— Мамо, я тебе дуже прошу, залишся. І чуєш? Я не дозволю, щоб хтось ображав тебе. Надія стояла у білій весільній сукні, яка так гарно переливалася під світлом ресторанних ламп. Але зараз ця краса нікого не хвилювала. По щоках дівчини текли сльози, від яких уже зовсім розмазався ранковий макіяж. Однією рукою вона тримала весільний букет … Читати далі

— Мама дала гроші на ювілей, а я купив машину. Ти ж приготуєш безплатно? — спокійно запитав чоловік, коли я дізналася правду. — Ти зовсім, чи що, совість втратила, Олю? Ти вирішила на моєму ювілеї комедію влаштувати? Голос Лідії Павлівни влетів у кухню раніше за неї саму. Двері ще не встигли як слід зачинитися, а … Читати далі

— Знаєте, до того вечора я вважала себе зразковою подругою, яка вміє тримати дистанцію і не лізе зі своїми порадами в чужі справи. Але коли бачиш, як дорога тобі людина просто тане від втоми, а поруч хтось щиро вважає себе центром всесвіту — мовчати стає злочином. Так, тепер для багатьох я “зміюка”, але ні про … Читати далі

Свекруха думала, що мене можна кинути “по-родинному”, коли попросила зробити декор з квітів на весілля дочки. Тільки вона кинула, але себе. Флористика — це не пурхати ельфом серед пелюсток, і не вдихати аромат ранкової роси. Флористика — це тягати цебра з крижаною водою, які важать приблизно, як гріхи моєї свекрухи, стирати до мозолі руки секатором … Читати далі