Навколо сиділи гості — осіб десять, не менше. Усі були ошатно одягнені, весело розмовляли й сміялися. Хтось тримав у руках келихи, хтось накладав собі їжу. У центрі всієї цієї розкоші сиділа Раїса Михайлівна, колишня свекруха Ірини. Жінка приймала вітання, посміхалася і кивала головою, явно насолоджуючись увагою
— Треба терміново з’їздити на дачу. Перевірити, як будинок після зими перезимував, — Ірина кинула погляд на календар і подумки прикинула, коли вийде вибратися за місто. Весна у розпалі, а вона все ніяк не могла знайти час. Робота, домашні справи, постійна метушня — усе це відсувало поїздку на потім. Але зараз, нарешті, випав вільний вихідний. … Читати далі