Тарас перший підійшов до столу. Він мовчки взяв один із траурних вінків, який сам же привіз, заніс його за сарай і сховав у темний куток, щоб він більше не муляв очі. Потім повернувся, сів на дерев’яну лаву і взяв до рук виделку
Ніч опустилася на місто раптово і важко, принісши із собою липку серпневу задуху. Оксана ледь пересувала ноги по квартирі, машинально розкладаючи випрані дитячі речі. Стрілки годинника невблаганно повзли до опівночі, а голова розколювалася від втоми після довгого робочого тижня. Вона вже збиралася вимкнути світло у коридорі, коли екран телефона на комоді різко спалахнув коротким, чужим … Читати далі