– Зареєстрована, чи не зареєстрована – мене це мало хвилює! Збирай свої пожитки й котись по добру, по здорову! А не збереш, то я сам твоє лахміття за двері виставлю! – Репетував “дядько Паша”

– Рито, ти не повіриш! Я тільки-но бачив жінку, як дві краплі води схожу на тебе! Якби я не знав, що в тебе немає матері, я б грішною справою подумав, що то вона… – А в тебе випадково старшої сестри немає? – Чоловік Максим підійшов ззаду з візком, куди вже встиг накидати продуктів. – Що? … Читати далі

Це моя квартира. Я тут господиня. Це вони в мене живуть, а не я в них

– Отже, так, Вікторе. – Дружина стояла на кухні, презирливо дивлячись на чоловіка. – У мене важлива розмова. Навіть не здумай мене перебивати. За весь час, поки були одружені, чоловік уже прекрасно зрозумів, чим загрожує подібний вступ. Грім і блискавки посиплються на його голову пачками. – Ну, давай, починай. – Він уже здогадувався, що хоче … Читати далі

Чули про Поліну? Дітей покинула, чоловіка залишила, з роботи звільнилася й поїхала! Куди? А хто його знає!

— Чули про Поліну? Дітей покинула, чоловіка залишила, з роботи звільнилася й поїхала! Куди? А хто його знає! Телефон вимкнений, сторінки в соцмережах зникли! Чого їй не вистачало? Напевно, коханця знайшла та втекла до нього! — У мене все добре, — відповідала на всі питання Поліна, уникаючи погляду. — Точно? — Точно! Можна було й … Читати далі

А ти не хочеш допомогти йому сам?

— А ти не хочеш допомогти йому сам? Своїми грошима? Сергій застиг. На секунду. А потім розсміявся: — Ір, ну ти що. У нас же спільний бюджет. Яка різниця, чії гроші. Головне — родина. Ірина терпіла довго. Не тому, що була слабкою — навпаки. Вона звикла бути сильною. Звикла все витягувати сама: і будинок, і … Читати далі

Мати розгорнула ковдру, покивала.

Мати розгорнула ковдру, покивала. – Дякую, звичайно. Хоча я більше на новий холодильник розраховувала. – Мамо, холодильник коштує, як половина моєї зарплати, – Марк сів за стіл. – На свято дарують те, що можуть. – Раніше могли, – буркнула Валентина Ірина відкрила банківську програму і дивилася в екран. Мінус п’ятнадцять тисяч на місяць. Знову. Вона … Читати далі

— Ось вона! Наша рятівниця!

“— Ось вона! Наша рятівниця! Та, що подарує нашій родині спадкоємця! Олег підвівся. Він став поруч із ними. І жодного разу не подивився в бік дружини — «Так вийшло»? — її голос звучав моторошно спокійно. — Ти привів свою вагітну коханку на ювілей батька, Олеже. Це не «так вийшло». Це було шоу. — Шанси… — … Читати далі

Синку, мені не вистачає грошей на життя.

– Синку, мені не вистачає грошей на життя. Щомісяця надсилай мені дві тисячі гривень. – Чому я? А як же твоя донька і внучка, якій ти відписала квартиру? Валентина була приголомшена, коли свекруха заявила, що переписала свою квартиру на єдину внучку Вікторію. Ніхто з присутніх не зрадів цій новині, окрім самої дівчини та її батьків. … Читати далі

Як я тепер без тебе?

– Як я тепер без тебе? Що мені робити? Навіщо мені далі жити? – По його щоках текли сльози, а в душі зяяла порожнеча. Там тепер замість серця була чорна дірка Валерій був закоханий в Ірину ще зі школи. Маленька, тендітна, з розсипом рудого ластовиння на носі. Саме такою він побачив її вперше і ще … Читати далі

Микитівно! Ну, скільки можна?

– Микитівно! Ну, скільки можна? У неділю хоча б ми можемо поспати досхочу? – бризкаючи слиною заволала сусідка Кожний ранок Марії Микитівні починався однаково. Рівно о шостій вона вставала з ліжка і йшла на кухню. Випивала склянку води з лимоном, бо колись у журналі вичитала, що це корисно для організму, розчиняла вікно в будь-яку пору … Читати далі

Біля воріт сидів брудний пес – через три тижні Ганна зрозуміла, навіщо його послала доля

Біля воріт сидів брудний пес – через три тижні Ганна зрозуміла, навіщо його послала доля Ганна побачила його в понеділок уранці, коли виходила до машини. Сидів біля їхньої брами, як прив’язаний. Великий, кудлатий, брудний настільки, що породу не розбереш. Дивився на неї такими очима. Господи, у цих очах була ціла історія! Біль, надія, і ще … Читати далі