Future Investments

– Тамаро, а ми з дочкою тут подумали, що не проти до вас знову у гості приїхати, на Великдень наприклад, – каже мені по телефону сваха. – Я навіть не знаю, що вам, свахо, сказати, – бо я змінила і місце роботи, і місце проживання, тому не знаю, чи зможу вас з невісткою поселити. – … Читати далі

Наш з Марійкою батько поїхав кудись на заробітки, і зник, коли я навчався у п’ятому класі, а сестра – у першому. Точніше, тоді він зник із кінцями. А раніше просто їхав і зникав на кілька місяців. Одружені вони з матір’ю не були, батько був вільним соколом. От і їздив країною то туди, то сюди. Повертався, … Читати далі

Десять років шлюбу пролетіли, як один день. Спочатку з’явився син, за ним за два роки донечка. Клопоти, турботи. Чоловік завжди напохваті. Жили, як мені здавалося, у коханні та злагоді. Поки одного разу, як снігова грудка, не завалилися на мене хвороби. І все більше по жіночій частині. Місяці обстежень, різні діагнози. Схудла, змучилася. Одну хворобу лікують, … Читати далі

– Що між ними сталося, так в селі ніхто й не дізнався, мабуть, таємниця дуже потаємна була… У нашому селі, знаєте, всі одне в одного на очах. Чи радість, чи горе – все спільне. А коли сварка якась, то гримить на все село, як літня гроза. Отак і лунали тихі баталії між Вірою та Шурою, … Читати далі

— Значить, квартира твоя? — перебив чоловік. — Не орендована, а твоя власна? — Так. — І ти рік мовчала про це? Аліна стояла біля вікна своєї двокімнатної квартири й дивилася на перший сніг, який поволі вкривав подвір’я. Будинок був старий, з високими стелями та скрипучим паркетом, але для Аліни ці стіни були найдорожчим, що … Читати далі

Останні слова бабусі мене здивували: – Мене там чекає Василько, – видихнула вона і покинула цей світ. Василько, щоб ви розуміли, – кіт, що пішов за веселкою місяць тому. Вони разом прожили двадцять три роки. Такого розумного кота ще у своєму житті не зустрічала. Він тільки не говорив (хоча, ні, говорив, але на своєму, котячому). … Читати далі

Андрій був майже одружений. З Марією він жив вже рік у її квартирі. Там вже були його речі, і спати він теж приходив туди. Виняток становили вихідні. У п’ятницю ввечері він завжди їхав до батьків і проводив там вихідні. Марія з ними так і не була знайома. Вона й сама цього не прагнула. Її влаштовувало … Читати далі

– Але ж я гостей не кликала до себе! – Голос невістки нарешті зірвався. – Я вас не запрошувала! Ми з Марком хотіли провести цей вечір самі! Це мій день народження, а не сімейне збіговисько! Марк стояв на кухні, зосереджено збиваючи соус для пасти. В одній руці він тримав вінчик, в другій – відкриту куховарську … Читати далі

— А я в декреті сиджу, з дитиною, з вашим онуком. Я на всю ораву готувати не наймалася. І прибирати за всіма теж – справа не моя, – відповіла Галині Сергіївні невістка. — Ну це треба! Не наймалася вона! І кого вона оравою називає? Вас з чоловіком чи що? – обурюється сестра Галини Сергіївни, – … Читати далі

– Оксано, вони приїжджають за дві години! – Голос чоловіка в телефоні звучав схвильовано. – Ти все встигла? – Миколо, я… – Оксана подивилася на доньку, яка нарешті заснула після безсонної ночі й, мало не розплакалася. – Я тільки збиралася у крамницю. Аліса всю ніч плакала, я навіть не присіла. – Ну, як же так! … Читати далі