Дмитро звик після кожної наради перевіряти телефон і відповідати на повідомлення дружини. Під час планерки він завжди ставив телефон у режим польоту, знаючи, що саме в цей час в Алли напевно з’явиться маса запитань і пропозицій. Як завжди невчасно. Така вже в неї була натура невгамовна. Дмитра це не дратувало, навпаки, навіженість дружини та її … Читати далі
— Доброго дня, тут Олексій живе?— Так… А ви з якого питання?— Ви його мама?— Я?! Дружина! Дівчино, ви що хотіли?— Він зараз у лікарні, і я не знаю про його стан, мені нічого не кажуть – не належить. Тільки родичам. – верхня губа незнайомки затремтіла. – Можна мені увійти. — Ну проходь. Не розумію, а … Читати далі
– Синочок, вареники остигають… – голос матері в слухавці тремтів, як осінній лист на вітрі. – Я з ранку наліпила, з вишнею, як ти в дитинстві любив. Я думала, може приїдете з Наталкою сьогодні. Пам’ятаєш, як ми з тобою на табуретці сиділи, я тобі тісто давала, а ти… – Мамо! – Ігор закотив очі, й … Читати далі
Добре пам’ятаю той день, п’ятнадцять років тому. Я стояла перед мамою, як завинивша школярка, смикаючи в руках край своєї блузки. Мама неквапливо відломила шматочок тістечка, запила його чаєм, і нарешті промовила: – Я тобі кажу востаннє: не роби, як остання недолуга! У тебе багато перспектив, все життя попереду, а ти хочеш зв’язати себе по руках … Читати далі
Ігор увірвався на кухню, сповнений гніву, приголомшивши Наталю своїм звинуваченням у брехні. Вона, завмираючи від страху, спробувала зрозуміти, що могло привести сина до такого стану. Невже вся правда про його батька нарешті розкрилася? – Як ти могла? – Ігор влетів на кухню з перекошеним від гніву обличчям. Наталя тим часом смажила сирники. Крик сина застав … Читати далі
– Відпустиш мене на тиждень до мами в село? – запитала Інга чоловіка. Артем насупився. – А робота як же? – запитав він. – Щодо роботи не хвилюйся. Якщо ти не проти, то на тиждень мене відпустять. – А як же діти? З ким вони будуть? Зі мною, чи що? Хочеш двох дітей на мене … Читати далі
Ірина вийшла з кухні й подивилася на годинник. У цей самий час, але з вітальні, вийшов Семен. І виніс звідти ще одну зібрану валізу. Він поставив її поруч з іншими валізами, пакетами, баулами, мішками і коробками, які заповнили весь передпокій. Озирнувся. Перерахував. Дістав із кишені список. Звірився. Ще раз усе уважно оглянув. – Ну? – … Читати далі
– У твоїх батьків порожня квартира, а ми мотаємося по чужих кутах, – вкотре висловлювала обурення Світлана. – Ну, ти ж їх чудово знаєш, і пам’ятаєш цю історію, – виправдовувався Євген. – Ця трикімнатна нашої з сестрою бабусі, й вони її бережуть. – Все прямо логічно, – шаленіла Свєта. – Квартира порожня, твоя рідня якісь … Читати далі
Електронний будильник на холодильнику показував сім вечора, коли Олена, розбираючи шухлядки шафи, натрапила на дивний конверт. – Андрію! – її голос здригнувся. – Це що таке? Чоловік, що захоплено працював ложкою над тарілкою, підняв голову. У руках дружини тремтіло банківське повідомлення, і щось у її погляді змусило його похолонути. – Звідки це? – спитав він, … Читати далі
– Ірочка, немає в мене грошей, останні вчора Наталці віддала! Ти ж знаєш у неї двоє дітей. Засмучена, Ганна Федорівна поклала слухавку. Те, що їй зараз наговорила дочка згадувати зовсім не хотілося. – Ну чому так? Трьох дітей з чоловіком виростили, все для них намагалися робити. Усіх у люди вивели! Все з вищою освітою та … Читати далі