Два місяці тому я потрапила до лікарні. Мені зробили термінову операцію. раніше я ніколи не лежала в лікарні, тому було зовсім не просто. Та чоловік бігав до мене щодня по кілька разів, приносив різні делікатеси. Мені часом навіть ніяково через… Продовжити читання →

Син у мене місяць тому привів дівчину додому.– Мамо, це моя Зойка! Ми любимо одне одного і житимемо разом! А я що, проти, як будь-яка мати, я бажаю щастя своїй дитині. Хочуть жити разом – хай живуть.– Звичайно, синочку! Ви… Продовжити читання →

– Синку, ну навіщо тобі вона? – суворо казала Раїса Миколаївна своєму синові. – Знаю я таких, тільки й думають, як квартиру нашу привласнити. – Мамо, вона не така, вона хороша, – сперечався з матір’ю Роман. – Ми кохаємо один… Продовжити читання →

Я розумію, що в Інни Воломирівної пенсія маленька, тож дала їй 1500 гривень на подарунок. Але коли дізналась куди ж насправді пішли гроші дуже розізлилась. Якось так вийшло, що життя мене рано зробило вдовою. Ігор мав проблеми зі здоров’ям, і… Продовжити читання →

Я не міг спокійно дивитися, як вона відкрила шафу і з вішаків знімала своє вбрання, складала його у валізу. Я не міг повірити своїм очам. Невже нашому коханню прийшов кінець? Невже та нитка, що більше року пов’язувала нас, розірвалася протягом… Продовжити читання →

Часом люди у похилому віці обертаються у своє минуле і починають жаліти про прожиті якось не так роки. Починають картати себе, що все могло бути значно краще, якби не ряд якихось причин. Що витратили час на якісь непотрібні речі. А потім… Продовжити читання →

Мама лишила нас ще зовсім дітьми і поїхала до Італії на заробітки. Вона завжди казала, що зробила це заради нас, хоча я не впевнена. Адже складалося враження, що вона просто втекла з дому. Шлюб з татом важко було назвати вдалим…. Продовжити читання →

Після слів свахи стало не по собі. Відчуваю себе винною, хоч і не має в чому. Запросила я сватів у неділю на чай. Ну, думаю, діти 10 років у шлюбі, пора вже зібратись, як люди. Бо колись ми не дуже… Продовжити читання →

Це воістину унікальне місце, яке відкриє вам те, чого не побачите більше ніде. Село Стільсько, що на Львівщині – столиця неіснуючої тепер країни – Білої Хорватії. Величезне стародавнє городище із цілим підземним містом точно вразить вас не лише своїми масштабами,… Продовжити читання →

З моїм молодшим братом Олександром ми ніколи не жили в злагоді. По перше у нас була різниця у віці 13 років, по друге батьки завжди любили його більше ніж мене. Мені часто доводилося його глядіти, в той час коли мої… Продовжити читання →