“І тут на тобі, в 43 роки раптом звалилася новина, як сніг на голову… Оксана неспішно йшла додому і думала, як вона скаже чоловікові, синові… Цікаво, як вони відреагують на це? Оксана вийшла з жіночої консультації на ватяних ногах. 8… Продовжити читання →

“– Дай Боже Здоров’я, дорогі родичі. Ось ми й дісталися нарешті до вас. Михайле заходь, чого на порозі тупцюєш, і Андрійкка запрошуй, а то в телефоні сидить своєму.  А ви, вибачте, хто? – Ну, як же.. Я тітка Ліда, сестра… Продовжити читання →

“– Виручай, Лідо. Гроші потрібні. Дуже. Тисяч сто п’ятдесят. Надія лише на тебе. Допоможи, сестро! – Ось тобі раз! Де ж я візьму такі гроші? Це ж не сто п’ятдесят гривень, не півтори тисячі і навіть не п’ятнадцять. Що щось… Продовжити читання →

 “-Діаночко, це ж моя мама. Прошу тебе, будь до неї поблажливішою. Вона освоїться і все буде гаразд. Ти ж розумієш, у селі їй самій жити не можна Свого батька Микола зовсім не пам’ятав. Його не стало, коли хлопчику не виповнилося… Продовжити читання →

“– Ми з Андрієм вирішили одружитися, – урочисто оголосила Валентина. Повисла тиша. Ліда та Ніна дивилися на матір, як на божевільну. – Одружитися? – перепитала Ліда. – У шістдесят п’ять років? – А що, є вікові обмеження для щастя? –… Продовжити читання →

“– Мамо, ну чому, чому ти повинна догоджати цій неприємній жінці? Чому ти завжди перед нею навшпиньки танцюєш? – Виростеш – зрозумієш, а поки що роби, що сказано! У будинку Бондаренків сьогодні на кухні було не спокійно. Господиня, Віра Іванівна,… Продовжити читання →

“Швидка їхала дуже довго. Настя сиділа на зупинці одна. Люди проходили повз, і нікому не було до неї справи. Одна з жінок, огрядна, на коротких ніжках, що ледве пересувала ними, тягла за собою візок. Вона зупинилася навпроти Насті і, подивившись… Продовжити читання →

“– Поміняймося квартирами. У тебе двокімнатна, у нас кімната у гуртожитку. Тобі однієї кімнати вистачить, а нам потрібно більше місця. – Альоша, – терпляче пояснювала мати, – гуртожиток та квартира – різні речі. У гуртожитку кухня спільна, туалет спільний. Як… Продовжити читання →

ділитимемо на всіх. І зроби так, щоб бабуся швидше вирушила на той світ. Нерви їй тріпай, налякай, у льоху зачини, – сміючись, заявив онук. …Втомившись слухати півгодинний, безперервний барабанний стукіт у двері, Капустін прибрав руки від вух і встав з… Продовжити читання →

“Іноді лихо буває початком радості… З Ганною Іванівною Захаровою сталося лихо. Спускаючись зранку з ґанку, вона послизнулась і впала. Дуже невдало впала – сильний біль вогнем охопив усю ногу від гомілки до коліна. Жінка спробувала підвестися, але не змогла навіть… Продовжити читання →