“– Щелепу свою не забудь! В санаторій він поїде, герой! – Ревнувала дружина Васю Тиждень кухня гуділа. Василеві Дудкіну дали путівку в санаторій, і не кудись, а на море. – Васю, як же ти один без мене?.. – заголосила худа дружина Світлана, обірвавши на півслові почате бурчання. – Світлано, це чому я один? – здивовано … Читати далі
– Ти думала, я закохався в тебе, в жінку п’ятдесяти п’яти років? У твою розумну голову? Я просто хочу нормально жити. І хочу, щоб мій син жив нормально, а не поневірявся по кутках Алла прожила п’ятдесят п’ять років і вважала, що знає про життя все. Лікар із тридцятирічним стажем, вона бачила людей наскрізь. Або так … Читати далі
“– Ти що, знущаєшся? Я ж працюю! У мене руки не для каструль! Це жіноча робота! – Репетував чоловік – Людко, де моя вечеря? Досить валятися зі своєю ногою, не симулюй! – Голос Костянтина прорізав квартиру, як іржавий цвях по склу. – Я, між іншим, працюю, а не як деякі в крамниці з подружками язиком … Читати далі
Мені 62. Йому було 49. Увесь час твердив, що я — любов його життя. А сам їв за мій рахунок, спав під моїм дахом, користувався всім, що було в оселі… Поки я не сказала: «Досить!» — і не виставила за двері. Після розлучення пройшли роки, але біль, що засів у душі, не відпускав ще довго. … Читати далі
“– Не має права вдова на ваші квартири, – заспокоїла їх дочка. – За документами вони належать тобі, мамо, хоч і куплені були для нас. Хай хоч усі суди обійде Ніна та Олексій одружилися ще до розвалу союзу. Непогано жили. Олексій привів дружину у квартиру батьків. Він був єдиною дитиною. Батько Олексія хворів і невдовзі … Читати далі
“— Звісно, квартира буде моєю. За законом це нескладно оформити… Та годі, кому він тепер потрібен? Батьки загинули, друзі розбіглися… Олексій вмостився біля вікна, спостерігаючи за метушнею у дворі. Вітер ледь ворушив гілки старого клена, створюючи химерні тіні на асфальті. Кожен куточок цієї квартири зберігав спогади — там батько любив читати газету, а тут мама … Читати далі
“— Яка різниця, котра година?! — Поліна стояла посеред вітальні, її очі метали блискавки. — Я питаю, що тут коїлось, поки мене не було?! — Денисе! Денисе, що тут, до біса, відбулося?! — голос Поліни прорізав ранкову тишу квартири, змусивши її господаря болісно зморщитися. Денис прочинив очі, але відразу ж заплющив їх від яскравого сонячного … Читати далі
“– Занедужала я. Андрій на роботу пішов та зачинив мене, – тихо відповіла Іра. – Ти це кинь, спека надворі, а ти… Тут така справа… Ти ж пам’ятаєш, що ми їдемо у відпустку на два тижні? Вже завтра вранці. Тобі залишаємо свій город. Ти там стеж за всім. – Овочі собі бери, а ми в … Читати далі
“– Це правда, що ти Галину Петрівну виганяєш? – Квартира за заповітом мені дісталася. Я маю право нею розпоряджатися. – Гнате, ця жінка твого діда до останнього подиху доглядала. Вночі не спала. Ти хоч розумієш, що це таке? Баба Галя стояла біля вікна, дивлячись на дітей, що грають. Гнат повернувся додому надвечір. Дружина Марина зустріла … Читати далі
— А грошей немає, — знизав плечима Костянтин. — Як це немає? — злякалася дружина. — Ти ж тільки вчора говорив… — Ну говорив і що? Що такого? Лері захотілося нові сережки, і я купив їй їх… …— Потримай сумку, — скомандувала Ірина, витягнувши звідти гаманець, і вручила її чоловікові. — Забери її від мене! … Читати далі