З самого дитинства у мене з батьком були не дуже добрі стосунки. У пам’яті спливають моменти, коли я, ще зовсім маленька, випадково розбила його улюблену попільничку, після чого цілий день була покарана в кутку. І таких ситуацій, за які мені доводилося не тільки стояти в кутку, а й отримувати фізичне покарання, було дуже багато. За […]
Третій день ходжу сама не своя. Перший день так і зовсім трясло від переживань і стресу. У нашій родині справжня надзвичайна подія! Напевно, все вже давно йшло до цього вибуху, але якось відтягувалося. У нас із чоловіком є син. Це наша єдина дитина. Ми ніколи не планували, що ми матимемо багато дітей. Ще спочатку вирішили, […]
– У сенсі – он двері? Я лише увійшов! Ти мене виганяєш, чи що? – розгублено кліпав очима Олег. – Марино, ти що? – Що чув! Забирайся! – Я так стомився. Три дні у відрядженні був, по об’єктах мотався, як підірваний. Втомився, як пес. На харчах з їдальні усі дні, готель убогий якийсь попався, не […]
Мамо, нам треба поговорити, — Андрій стояв у дверях кухні, уникаючи дивитися їй у вічі. Галина Петрівна підняла голову від каструлі з борщем. За сорок років материнства вона навчилася читати обличчя сина, немов розгорнуту книгу. І тепер він виглядав так само, як у дитинстві, коли розбив м’ячем сусідське вікно. — Що трапилося, Андрію? Сядь, поїж. […]
– Стефаніє, я запросив Ваню з Наталкою до нас у гості. Будуть за кілька годин. Тож давай, накривай стіл! – Знімаючи куртку заявив Андрій. – Завтра вихідний, треба трохи розслабитися. Кирило тільки зайнявся іграшками, а я приготуванням борщу. Від почутого, я на мить завмерла. – Який стіл? Який Ваня? Я ж не збиралася приймати гостей! – […]
Варя прокинулася від шуму з вулиці. Надворі стояла спекотна літня пора, важкий духотний жар огортав усе довкола, немов щільна ковдра. Медсестра, помітивши, що пацієнтка прийшла до тями, обережно привідчинила фортку, впустивши в палату рідкісний ковток свіжого повітря. Варя повільно, з напругою підвела голову — м’язи задубіли після тривалого лежання, тіло здавалося чужим і непідвладним. Вона […]
— Анно Михайлівно, ваш батько… він сьогодні вранці… Голос Людмили Іванівни затремтів. Я так сильно стиснула телефон, що суглоби пальців побіліли. — Що з ним? — запитала я, і сама здивувалася, наскільки чужим прозвучав мій голос. — Серце не витримало. Михайло Петрович пішов уві сні. П’ятнадцять років. П’ятнадцять років пройшло з того часу, як я […]
– Степо, я не розумію, чого ти хочеш, – сказала Катя.– Та нічого особливого, – відмахнувся Степан. – Просто хочу побути сам, трохи відпочити. Ось… З’їзди на дачу, розслабся, скинь пару кілограмів. А то вже зовсім розпливлася.Він із зневагою провів очима по її фігурі. Катя знала, що набрала вагу через лікування, але сперечатись не стала.– […]
Марина вийшла заміж рано — їй було всього двадцять, коли вона познайомилася із Сергієм. Спочатку він здавався їй надійним, серйозним чоловіком: високий, плечистий, говорив впевнено, працював інженером на заводі. Вона — звичайна дівчина з родини вчителів, боязка, довірлива, мріяла про тихе щастя і свій куточок. Але варто було пожити разом, як почалися «але». — Господи, […]
Моя старша сестра, її 30 років, 3 роки працювала у дідуся, якому було 93 роки доглядальницею. Приходила кілька разів на тиждень на кілька годин. Він жив у одному дворі з родичами, але у окремому будинку. Все було чудово, дід був задоволений та його рідні теж. І ось дідуся не стало у 93 роки і одразу […]