“– Не кажи нісенітниці, Андрію! Краще вибирай: або сім’я – дружина та дочка, – або мати! На всіх твоїх грошей не вистачає

“– Не кажи нісенітниці, Андрію! Краще вибирай: або сім’я – дружина та дочка, – або мати! На всіх твоїх грошей не вистачає Світлана колихала маленьку Дашу на руках, коли помітила, що чоловік знову сидить у телефоні з якимсь винним виразом обличчя. Вона вже знала цей його жест – побіжний погляд на екран, швидке перегортання і … Читати далі

“Дід Петро сумував на лавці. Все своє життя віддав дітям, а вони навіть забули привітати його з днем народження. -Та де їм, сини працюють в місті, дружини, діти, де їм до старого

Дід Петро сумував на лавці. Все своє життя віддав дітям, а вони навіть забули привітати його з днем народження. -Та де їм, сини працюють в місті, дружини, діти, де їм до старого, – заспокоював себе він. А в самого тяжко було на душі. Он і двір весь заріс кропивою, паркан весь розвалився, дах на домі … Читати далі

“– Мамо, ти ж розумієш, що мені з дітьми складніше, ніж тобі одній! – Ти думаєш, у моєму віці на лоджії простіше? Аріно, ти вижила мене з власного будинку. Досить!

“– Мамо, ти ж розумієш, що мені з дітьми складніше, ніж тобі одній! – Ти думаєш, у моєму віці на лоджії простіше? Аріно, ти вижила мене з власного будинку. Досить! Ніна розкладала на лоджії розкладачку, коли з кімнати долинув дитячий плач. Онук Данька знову прокинувся від болю у животі, а Аріна ніяк не могла його … Читати далі

“– Візьміть мене! Я доброю донькою буду, обіцяю! – У тебе ж є тітка, Марійко… Тітка каже, мене в дитячий будинок відправлять, вона більше не може

 “– Візьміть мене! Я доброю донькою буду, обіцяю! – У тебе ж є тітка, Марійко… Тітка каже, мене в дитячий будинок відправлять, вона більше не може – Олено, до тебе прийшли! – Сусідка по гуртожитку висунулася з-за дверей і, як завжди, голосно, ніби оголошення по радіо робила. Олена відірвала погляд від підручника. Спочатку – роздратовано, … Читати далі

“-Слухай, Ніно, ця Наталя Степанівна живе одна в двокімнатній квартирі. Поскаржилася, що близьких родичів немає, їй важко самій, – розповідав Сашко, сидячи за столом у кухні. – От думаю, якось все неправильно у світі розподілено: ми з тобою радіємо ось цій орендованій однушці, радіємо тиші після наших галасливих та численних родичів. Що в тебе, що в мене ніяких просвітів із житлом, а Наталя Степанівна засмучується, що засинає в тиші двокімнатної власної квартири

-Ніно, я зараз одній старенькій допоміг, вона на другому поверсі живе. Іде, така, вся захекана з сумкою… Я їй сумку заніс у квартиру. Познайомились, її Наталя Степанівна звуть. А що у нас на вечерю? -Руки мій і до столу, – скомандувала Ніна. -Слухай, Ніно, ця Наталя Степанівна живе одна в двокімнатній квартирі. Поскаржилася, що близьких … Читати далі

“– Як же ти дістав! Ненавиджу! – Ірина вискочила з машини, щосили гримнувши дверима. – Не пробачу! Ніколи! – полетіло їй услід

– Як же ти дістав! Ненавиджу! – Ірина вискочила з машини, щосили гримнувши дверима. – Не пробачу! Ніколи! – полетіло їй услід. З самого ранку настрій у подружжя був огидним. Ігор розсіяно збирався на роботу, не звертаючи уваги на набридле скиглення дружини з приводу нестачі грошей. Ірина почала пиляти чоловіка, як тільки прокинулася. Вона вважала, … Читати далі

“– Ти що? Ми вже десять років одружені! Яка коханка? Мені й тебе вистачає!

 “– Ти що? Ми вже десять років одружені! Яка коханка? Мені й тебе вистачає! Валентина нічого не могла з собою вдіяти. Вона немов шкірою відчувала, що чоловік їй зраджує. Вона переживала від невизначеності. Якось навіть наважилася відверто з ним поговорити. Запитала, так це чи ні, але він лише відповів: – Ти що? Ми вже десять … Читати далі

“-Татусю, давай продамо квартиру, до нас переїдеш, місця вистачить, у нас великий будинок! З онуками гуляти будеш! Що ти все один і один!

“-Татусю, давай продамо квартиру, до нас переїдеш, місця вистачить, у нас великий будинок! З онуками гуляти будеш! Що ти все один і один! Михайло обвів поглядом своє житло. Сумна картина… Два маленьких віконця освітлювали убогу обстановку. -Скоро зима… Як же я тут житиму? Ох, що ж я наробив… Михайло, вийшов на подвір’я. У сараї він … Читати далі

– Мамо, до нас дядько прийшов! – Семирічна Ліза визирнула на кухню. – Який ще дядько? – Світлана вийшла до передпокою. На порозі стояв худорлявий чоловік років п’ятдесяти. Обличчя здалося дивно знайомим. – Здрастуй, Світлано, – сказав він ледве чутно. – Я твій батько. Світлана ніби скам’яніла

– Мамо, до нас дядько прийшов, – семирічна Ліза визирнула на кухню. Очі в неї були круглі, наче вона сказала щось дуже важливе. – Який ще дядько? – Світлана витерла руки об рушник і вже наступної секунди вийшла до передпокою. На порозі стояв худорлявий чоловік років п’ятдесяти – потерта куртка, стомлений погляд. Обличчя здалося дивно … Читати далі

“– Це тато мені про вас все розповів. Всю вашу правду. Незадовго до своєї… – І яку правду він тобі розповів? – Злякалася Таня. – Всю-всю. Історію вашого кохання. Виявляється, це не ви розлучниця, а моя мама.

“– Це тато мені про вас все розповів. Всю вашу правду. Незадовго до своєї… – І яку правду він тобі розповів? – Злякалася Таня. – Всю-всю. Історію вашого кохання. Виявляється, це не ви розлучниця, а моя мама. – Можна, увійти? – Запитала Олена, забувши привітатися. Тетяна, побачивши дочку свого колишнього чоловіка на порозі квартири, спочатку … Читати далі