14 Лютого, 2026
— Ой, — жінка завмерла, витираючи руки рушником. — Ви… ви вже повернулися? Олена дивилася на незнайомку, намагаючись зрозуміти, що відбувається.  А та виглядала так, ніби мала повне право перебувати тут — у фартуху Олени, з її рушником у руках, у її власній квартирі. — Так, я повернулася, — повільно промовила Олена. — А ви хто?
Uncategorized

— Ой, — жінка завмерла, витираючи руки рушником. — Ви… ви вже повернулися? Олена дивилася на незнайомку, намагаючись зрозуміти, що відбувається.  А та виглядала так, ніби мала повне право перебувати тут — у фартуху Олени, з її рушником у руках, у її власній квартирі. — Так, я повернулася, — повільно промовила Олена. — А ви хто?

— Так, я повернулася, — повільно промовила Олена. — А ви хто? Жінка нервово посміхнулася: — Вибачте, я думала, Сергій попередив вас. Я Наталя, його колишня дружина. А це Аліса, наша дочка… …Літак приземлився точно за розкладом. Олена зітхнула з полегшенням — подорож добігала кінця. Два тижні на морі, звичайно, чудово, але додому хотілося неймовірно. […]

Read More
— Знаєте, дорогі гості, у нас новина. Ми вирішили, що цей будинок занадто дорогий для нашого бюджету. Дача виставлена на продаж, завтра приїдуть перші покупці. Тож збирайте речі, і не забудьте свої кабачки — вони тут більше не ростимуть!
Uncategorized

— Знаєте, дорогі гості, у нас новина. Ми вирішили, що цей будинок занадто дорогий для нашого бюджету. Дача виставлена на продаж, завтра приїдуть перші покупці. Тож збирайте речі, і не забудьте свої кабачки — вони тут більше не ростимуть!

— Знаєте, дорогі гості, у нас новина. Ми вирішили, що цей будинок занадто дорогий для нашого бюджету. Дача виставлена на продаж, завтра приїдуть перші покупці. Тож збирайте речі, і не забудьте свої кабачки — вони тут більше не ростимуть! Олексій та Олена купили цю ділянку п’ять років тому. Це було кохання з першого погляду: старий […]

Read More
– Наташка! ..Ну що, вижили після свят?.. Рідня прийшла “доїсти салати” після Нового року… Але цього разу сюрприз був не на столі.але сьогодні сталося шокуюче
Uncategorized

– Наташка! ..Ну що, вижили після свят?.. Рідня прийшла “доїсти салати” після Нового року… Але цього разу сюрприз був не на столі.але сьогодні сталося шокуюче

— А ти двері відчини, Пашу. Мама дзвонить, — голос Наталії звучав напрочуд рівно, але всередині в неї вже натягувалася та сама струна, яка зазвичай рветься з різким, болючим звуком. Павло, подавившись чаєм, винувато глянув на дружину і квапливо попрямував до передпокою. Перше січня – вічний день «доїдання салатів» та негласного вторгнення. День, коли особистий […]

Read More
-Я тут вирішила перевірити наші рахунки, борrи, а тут раптом ось що… -У мене точно борrів немає, а ти що нишком три купальники в кредит взяла? – пожартував Микола. -Не смішно. У мене немає кредитів і борrів. А в тебе є
Uncategorized

-Я тут вирішила перевірити наші рахунки, борrи, а тут раптом ось що… -У мене точно борrів немає, а ти що нишком три купальники в кредит взяла? – пожартував Микола. -Не смішно. У мене немає кредитів і борrів. А в тебе є

-Я тут вирішила перевірити наші рахунки, борrи, а тут раптом ось що… Нарешті вдпустка! Блакитний новенький чемодан стояв у коридорі і чекав свого часу. Друга червона валіза дружини, з яким Микола подорожував в попередні роки, стояв тут же поруч і теж чекав. Майже всі речі були спаковані, залишалося три дні до виїзду. Відпустка. Море… -Коля! […]

Read More
“– Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!
Uncategorized

“– Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!

“– Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами! – Ти ж розумієш, Катю, для мене не існує чужих дітей. Даня стане моїм сином, таким самим, як і наш […]

Read More
“Мандарини, які привіз незнайомець, – доленосні…
Uncategorized

“Мандарини, які привіз незнайомець, – доленосні…

“Мандарини, які привіз незнайомець, – доленосні… Запах мандаринів у лікарняній палаті. Яскравий, святковий. Єдине, що нагадувало про те, що надворі тридцяте грудня. Я лежала сама. Нога у гіпсі, під стелею каламутна лампа, за вікном сірий сніг. Сусідку виписали вранці. І тепер у палаті було тихо. Надто тихо. Два дні тому я послизнулася на ожеледиці. Прямо […]

Read More
Сергій приїхав у рідне село, відвідати маму. Він зайшов у будинок, але мама не крутилася на кухні, як це було завжди, а просто лежала на ліжку. – Мамо, що з тобою? Ти що – погано почуваєшся? – захвилювався Сергій. – Та нічого, синку, нормально, розходжуся зараз, – відповіла Лариса і почала підніматися. – Не вставай. Я зараз, – сказав син і вийшов на подвір’я. Сергій переконався, що мама не чує, і комусь подзвонив. Лариса краєм вуха почула розмову сина, прислухалася і ахнула
Uncategorized

Сергій приїхав у рідне село, відвідати маму. Він зайшов у будинок, але мама не крутилася на кухні, як це було завжди, а просто лежала на ліжку. – Мамо, що з тобою? Ти що – погано почуваєшся? – захвилювався Сергій. – Та нічого, синку, нормально, розходжуся зараз, – відповіла Лариса і почала підніматися. – Не вставай. Я зараз, – сказав син і вийшов на подвір’я. Сергій переконався, що мама не чує, і комусь подзвонив. Лариса краєм вуха почула розмову сина, прислухалася і ахнула

Лариса лежала на ліжку та дивилася на сімейну фотографію у рамці на стіні. Всі тут: вона, чоловік Олексій – царство йому небесне, діти та онуки. Дітей у Лариси четверо – дві старші дочки Віра та Надя, та молодші сини Сашко та Сергійко. Лариса посміхнулася – добрі в неї діти, особливо коли маленькі, дуже слухняні, Олексій […]

Read More
— Дякую, я не буду. — Катя відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею та куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів.
Uncategorized

— Дякую, я не буду. — Катя відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею та куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів.

— Дякую, я не буду. — Катя відсунула від себе тарілку із запеченою картоплею та куркою, залишивши тільки салат зі свіжих овочів. — Курка за твоїм улюбленим рецептом. — мама здивовано підняла очі на дочку. Каті було двадцять, і вона завжди відрізнялася хорошим апетитом. Це не заважало їй залишатися у відмінній формі. Ще зі школи, […]

Read More
Ти хоч на мить задумалася, що ти наробила?! — Богдан з кинув ключі від машини на поличку. Вікторія стояла біля вікна. На ній була смарагдова сукня, яку чоловік обрав для неї до святкування Нового року. — Облиш, Богдане, — сказала дружина, ледь тримаючи рівновагу. — Усі просто відпочивали. Було весело. — Весело?! — Богдан сказав голосніше. — Ти влаштувала справжнє шоу. Танцювала на столі! Перед генеральним деректором! Перед людьми, якими я керую! — І що з того? Це ж новорічний корпоратив, а не прийом у посольстві. — Інші дружини трималися гідно, розмовляли про літературу чи подорожі! А ти вилізла на стіл, танцювала і співала «Червону руту» на всю залу! Марчук усе зняв на відео! Завтра весь холдинг буде пересилати це один одному в Телеграмі! Вікторія повільно розвернулася. У її очах не було й тіні каяття. Лише холодний виклик, який Богдан раніше ніколи не помічав за своєю «тихою» дружиною. — Можливо, нехай подивляться? Може, їм корисно побачити щось живе, окрім твоїх звітів та графіків. Богдан став думати чи йому завтра на роботу іти
Uncategorized

Ти хоч на мить задумалася, що ти наробила?! — Богдан з кинув ключі від машини на поличку. Вікторія стояла біля вікна. На ній була смарагдова сукня, яку чоловік обрав для неї до святкування Нового року. — Облиш, Богдане, — сказала дружина, ледь тримаючи рівновагу. — Усі просто відпочивали. Було весело. — Весело?! — Богдан сказав голосніше. — Ти влаштувала справжнє шоу. Танцювала на столі! Перед генеральним деректором! Перед людьми, якими я керую! — І що з того? Це ж новорічний корпоратив, а не прийом у посольстві. — Інші дружини трималися гідно, розмовляли про літературу чи подорожі! А ти вилізла на стіл, танцювала і співала «Червону руту» на всю залу! Марчук усе зняв на відео! Завтра весь холдинг буде пересилати це один одному в Телеграмі! Вікторія повільно розвернулася. У її очах не було й тіні каяття. Лише холодний виклик, який Богдан раніше ніколи не помічав за своєю «тихою» дружиною. — Можливо, нехай подивляться? Може, їм корисно побачити щось живе, окрім твоїх звітів та графіків. Богдан став думати чи йому завтра на роботу іти

— Ти хоч на мить задумалася, що ти наробила?! — Богдан з кинув ключі від машини на дубову консоль у передпокої. Зв’язка з гуркотом відскочила й залетіла під тумбу для взуття. Вікторія стояла біля вікна, дивлячись на нічний Київ, що мерехтів вогнями за склом. На ній була та сама смарагдова сукня, яку чоловік обрав для […]

Read More
Коли я залишив рідну домівку і обзавівся своєю сім’єю, то насамперед встановив одне правило. Якщо комусь сумно і йому хочеться поговорити, то за столом збирається вся родина. Потім заварюють чай, а на стіл викладають печиво, цукерки, сушки і тістечка. За цим столом немає місця для мобільних телефонів, гаджетів і книжок. Натомість є місце розмовам, співчуттю та підтримці, про що постійно намагалася сказати бабуся своєю улюбленою фразою
Uncategorized

Коли я залишив рідну домівку і обзавівся своєю сім’єю, то насамперед встановив одне правило. Якщо комусь сумно і йому хочеться поговорити, то за столом збирається вся родина. Потім заварюють чай, а на стіл викладають печиво, цукерки, сушки і тістечка. За цим столом немає місця для мобільних телефонів, гаджетів і книжок. Натомість є місце розмовам, співчуттю та підтримці, про що постійно намагалася сказати бабуся своєю улюбленою фразою

Бабусю привезли до нас у вівторок, коли я ще був на роботі. А повернувшись додому, побачив її, що сидить на дивані і дивиться чергову бразильську мильну оперу. Вона, як і завжди, тримала в зморшкуватих руках хустинку, розшиту польовими квітами, і з легкою посмішкою стежила за приголомшливим, з екрану, виром почуттів. Бабусю привезли з лікарні. Вона […]

Read More