— Ти серйозно це понесеш? — Денис скривився й тицьнув пальцем у коробку на тумбі. — Звичайну ганчірку? Мамі на ювілей? — Це вишивана скатертина із серветками. Льон, ручна робота. — Сором, а не подарунок! Там Олена з третього поверху буде, мамині сусіди по дачі… Могла б зі своєї заначки на кавоварку розщедритися. Мама двічі … Читати далі
— Тобто вони не дали нічого? Оксана поклала на стіл листи з банку. Один зісковзнув на підлогу, але вона навіть не нахилилася. Андрій сидів на краєчку дивана, не знімаючи куртки. — Мама сказала, що в них самих витрати. Ліки, комуналка… — А тато? — Що я дорослий. Сам узяв кредит — сам маю розбиратися. Оксана … Читати далі
— Та спить вона, Карино. Я ж не просто так чекав, поки засне. Хіба я настільки дурний, щоб при ній тобі дзвонити? Яна розплющила очі. Годинник на тумбочці показував 00:47. Сергій говорив тихо, але в нічній тиші з кухні долітало кожне слово. — Перекажу я тобі гроші. Скільки можна повторювати? Дев’яносто тисяч залишилося, правильно? Яна … Читати далі
— Галино Петрівно, а скільки ночей людина може майже не спати й не звалитися? Я відклала ручку. — Ану сядь. — Та я тільки спитати… — Галю, сядь, будь ласка. Бо ти зараз і без моєї відповіді впадеш. Вона слухняно опустилася на стілець. Під очима — темні кола, губи бліді. Руки сховала під коліна, та … Читати далі
— Та дасть вона мені пів мільйона, про що тут говорити? — упевнено сказав Сергій. — Райка добра. Ніколи ні в чому не відмовляла. — А віддавати коли думаєш? — запитала Жанна. — Віддавати? — брат розсміявся. — Хай чекає. Пів року потягну, а потім скажу, що справа прогоріла. От і все. Рая завмерла біля … Читати далі
— Галю, тільки верхню полицю не чіпай. Там усе моє на наступний тиждень. Галина завмерла із салатницею в руках. — Богдане, я почула ще в четвер. — Та я просто нагадав. — А я просто готую тобі ювілей. Він не вловив її тону. Дістав мінеральну воду, зачинив холодильник і пішов переодягатися. За дві години мали … Читати далі
— Що, Христино, син так і не озивається? Я саме вибирала кріп. Узявши один пучок, поклала назад. Потім узяла знову. — Не озивається, Галю. — А ти дзвонила? — Дзвонила. — І що? — Нічого. Спершу скидали. Тепер узагалі не додзвонюся. Ні до нього, ні до Алли. До онучок теж. Галина перестала перебирати пакети з … Читати далі
Вікторія витирала з дошки приклади, коли в кишені пискнув телефон. «Покупка 1 740 грн. Аптека. Доп. картка …4417». — Вікторіє Андріївно, а він у мене ластик забрав! — вигукнув хтось із другого ряду. — Не забрав, а знайшов! — Хлопці, розберемося на перерві. А зараз відкриваємо зошити. Вона сховала телефон і написала на дошці: «Задача … Читати далі
— Валю, це тобі. Василь простягнув мені такий букет троянд, що я спершу навіть не наважилася його взяти. — Ти що, дату переплутав? — засміялася я. — До річниці ще пів року. — А дружину зустріти вже не можна? Він обійняв мене, притиснув до білої сорочки. Пахнув одеколоном. Поголений, усміхнений — наче не з нічного … Читати далі
У неділю ввечері Інна зайшла додому й застала Павла навпочіпки біля шафи. Чоловік витягав шуруповерт, банку з кріпленнями, старий подовжувач. Її черевики вже стояли рядочком біля стіни. — Ти ремонт затіяв? — Ні. — А моє взуття навіщо переставив? — Місце звільняю. — Для чого? Павло потягнувся до верхньої полиці й дістав нічник у формі … Читати далі