— Ярославе, ти справді думаєш, що ця кофта випрямилася сама, поки висіла? — Ну а як інакше? Вона завжди зранку рівна, я просто знімаю її й одягаю, це ж логічно!
— Ярославе, ти справді думаєш, що ця кофта випрямилася сама, поки висіла? — Ну а як інакше? Вона завжди зранку рівна, я просто знімаю її й одягаю, це ж логічно! Теплий серпневий вечір повільно огортав Київ лагідним затінком. Через відчинене балконне вікно до кімнати доносився шелест каштанового листя, далекий шум транспорту з боку проспекту та … Читати далі