Це підлість, – видихнула Софія. – Її житло було придбане задовго до зустрічі з татом. Я не братиму участі в цьому грабунку. – Тоді ти просто дурна, – кинула Валентина
Осінній вечір дихав вогким холодом, коли Софія вийшла з офісу. Навколо поспішали люди, шелестіло під ногами опале листя, а біля старого клена біля входу стояла знайома тонка постать у темному пальті. Це була Наталя, друга дружина її покійного батька Павла. Вона виглядала ще більш тендітною та самотньою, ніж зазвичай, пальці нервово стискали ручки сумки, а … Читати далі