– Ну, розповідайте, – Єгор опустився на табуретку, яка жалібно рипнула. А через десять хвилин він сидів, дивлячись в одну крапку на стіні, і намагався перетравити почуте…
Єгор натиснув на кнопку дзвінка і почув замість звичного маминого голосу чужий, хрипкий і невдоволений: – Хто там? – Вибачте, – розгубився Єгор. – Я, мабуть, помилився поверхом. Мені потрібна квартира сто п’ятнадцять. Там живуть мої батьки. Двері відчинилися, на порозі з’явився чоловік років сорока. – Так це і є сто п’ятнадцята, – відповів він. … Читати далі