– І що, Катерино, тобі невістки твої подарували? Я бачила, як Іван з Яриною несли коробку велику. Напевно, щось з електротоварів? Ото пощастило тобі з старшою невісткою! – захоплено каже сусідка Катерині на наступний день після того, як та свій 65-річний ювілей відсвяткувала. Катерина вся аж світилася від щастя, і запропонувала сусідці зайти до неї, […]
– А як же «близькі люди», як же «треба вміти ділитися»? – запитала Ліза
Андрій прийшов з роботи і, як завжди, поцілувавши дружину і дочку, пішов у ванну. Однак Ліза, яка добре вивчила чоловіка за дев’ять років сімейного життя, відразу зрозуміла, що щось не так. Але розпитувати ні про що не стала – розуміла, якщо щось серйозне, він розповість сам. Так і сталося. Закінчивши вечеряти, Андрій винувато подивився на […]
Ось, значить, мамині закрутки привіз, рука не піднялася викинути. Частину роздав, та в селі у всіх свого вистачає. Стелажик ось роблю, якщо любите огірочки солоні або ікру кабачкову, то беріть, мені одному не з’їсти. А це лечо, ось салат «Мисливський», а нагорі варення малинове, та вишня є без кісточок
Квартира після того, як Ніна Михайлівна відійшла у вічність, стояла кілька років порожньою. Надія вже звикла, що вона єдина господиня в невеликому коридорчику на дві квартири, відокремленому від загальної частини під’їзду старими металевими дверима з обдертим дерматином. І раптом одного разу вона почула звук дриля, подивилася у вічко — треба ж! В її коридорчику хазяйнував […]
— Почекай, Майє… Я правильно розумію, що ти хочеш витратити свої гроші і моральні ресурси на чужу дитину
— Ой, ну що ти плачеш… Чому, питається? Ну не може чоловік мати дітей, іншого знайдеш, які твої роки… — Ти що взагалі несеш? — ахнувши, Майя відсторонилася від сестри, яка її втішала. Оленка навіть не помітила зміни в настрої, тому буденно пояснила. — Кажу, знайдеш іншого, які твої роки. Он, Мишко Савченко досі у […]
– Тут така справа, скоро до нас прийдуть гості, і вам треба кудись піти. Самі розумієте, що з вами жодного свята не буде. – Синку, то куди ж ми підемо? У нас тут нікого немає, – спитала мама. – Ну, а я звідки знаю, вас же в гості колись сусідка в селі кликала, от і їдьте
Віктор Степанович і Марина Миколаївна вже сто разів пошкодували, що послухали сина і продали свій будинок. Нехай їм там було важко, але це був їхній дім. Вони там були господарями. А що тут? Вони боялися виходити зі своєї кімнати, щоб не спричинити гніву невістки Катерини. Її дратувало буквально все. Як вони ходять, човгаючи капцями. Як […]
Подала до суду на власного сина та виселила з квартири
Марина прокинулася від гуркоту. Знову. Знов щось летіло, билося, розбивалося. Годинник показував половину сьомої ранку. Неділя, ось такий вихідний. Єдиний день, коли можна було поспати бодай до восьмої. – Мати! — репетував Діма з кухні. — Де мій кухоль? Ти все знову переставила! П’ятдесят два роки. Вона підвелася з ліжка, натягла халат. У дзеркалі — […]
І ось їх знову звела доля. Тільки тепер із радісного приводу. Діти, яких могло й не бути, збираються одружитися. Чи це не знак долі?
У коридорі жіночої поліклініки на лаві сиділа жінка похилого віку. Поруч із нею сиділа щупла дівчинка, років 15-ти, у короткій спідниці, з-під якої стирчали гострі коліна. Бабуся привела онучку на аборт. Бабуся весь час важко зітхала. Внучка з переляканим поглядом озиралася на всі боки. Поруч із нею стояв пакет. Підійшла дівчина, років 30, і сіла […]
Бабуся схаменулася, почала збивати ліжко, а Женя бурчала, що і сама вона здатна приготувати собі ліжко. Але потім махнула рукою, зрозуміла – бабусі це важливо. Та й вона за цим і їхала сюди, щоб відчути себе ось так, як ніколи і ніде себе почувати неможливо
Женька переводила дух, фух встигла. Вона їхала до бабусі. Довго сумнівалася. Весь день на роботі вирішувала: їхати-не їхати. Часу було обмаль, та й Іллю одного залишати не хотілося. Але після обіду все ж віддзвонилася чоловікові – доповіла: поїде до бабусі в Соколівку з ночівлею. Душа туди рвалася… Відразу після роботи побігла на електричку, ледве встигаючи. […]
– Я сестрі бабусиною квартирою поступилася! А тепер ви вимагаєте власні заощадження їй віддати? – вигукнула я
– Попкорн чи чипси? Вибір потрібно зробити швидко. Рахую до трьох! – жартівливо спитав у мене Дмитро, прямуючи на кухню. – Вибираю те, що змусить тебе трохи попрацювати! Попкорн із гарячим шоколадом! Ти ж знаєш, я обожнюю спостерігати, як хтось працює! – Ти нещадна! Але знай, що наступного тижня я помщуся! Готуйся! Ми весело засміялися. […]
Не роби зла, а то бумерангом повернеться. Цю просту істину моя сестра свого часу не врахувала. Спочатку залишила мене без законної спадщини, а тепер, через роки мовчання, з’явилася і почала вмовляти забути колишні образи. А все тому, що їй потрібна моя допомога
Не роби зла, а то бумерангом повернеться. Цю просту істину моя сестра свого часу не врахувала. Спочатку залишила мене без законної спадщини, а тепер, через роки мовчання, з’явилася і почала вмовляти забути колишні образи. А все тому, що їй потрібна моя допомога. Двадцять років тому не стало нашої мами. Я змогла приїхати тільки на дев’ятий […]