– Рідна земля сили дає, а чужа лише забирає! – тихо сказала баба Віра, прощаючись з Галею. – Прощавай, не побачимось ми більше…
Галина Федорівна вийшла на ґанок. Літня жінка часто зустрічала світанок – звикла. В молодості доводилося рано вставати на роботу – то буряк полола, то корів на місцевій фермі доїла. Це потім, коли вона вже у місті жила, там можна було поспати довше – чоловік нею опікувався, не хотів, щоб дружина працювала. А вона й не … Читати далі