Того вечора він справді замовив доставку. Сидів за столом демонстративно шумно, відкривав контейнери, дзвенів виделкою об пластикову кришку, кілька разів промовив, що «нормальні люди так не живуть». Наталя не сперечалася. Вона дістала собі сир, нарізала огірок і спокійно повечеряла. Потім вимила за собою тарілку, протерла лише ту частину столу, де сиділа сама, і пішла до кімнати
— Якщо мої витрати так тебе дратують, тоді й не чекай, що я продовжуватиму тебе обслуговувати, — вимовила Наталія з такою дивною, майже загрозливою спокійністю, що Павло аж закляк. Він дивився на неї з широко розкритим ротом, немов почув щось абсолютно неймовірне, те, до чого він був зовсім не готовий. А почалося все, як це … Читати далі