І одного разу Наталя застала її вночі на лавці перед будинком — в одній кофті, босоніж. — Поля?! Що ти тут робиш? — Мені снилася мама… Вона стояла в полі. У білому. І махала рукою…
У день похорону дружини Федір не проронив жодної сльози. — Ти поглянь, я ж казала — він не кохав Зіну, — шепотіла Тося на вухо своїй сусідці Лільці. — Тихіше, — шикнула та у відповідь. — Яка тепер різниця? Діти ж при живому батькові сиротами залишилися. — Ось побачиш, — продовжувала Тося. — Він на … Читати далі